Еволюція ідеї партисипативної демократії

Abstract

У статті досліджується трансформація змісту ідеї партисипативної демократії зі зверненням до історичної ретроспекції. Для проведення повноцінного аналізу еволюції ідеї партисипативної демократії розглянуто шлях розвитку концепції демократії загалом. Встановлено, що явище «демократія» походить з часів античності та праць Аристотеля (384-322 рр. до н. е.), а глибоке осмислення демократії провели філософи епохи Відродження (М. Макіавеллі, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, А. Токвіль та ін.). Процес втілення ідей демократії на практиці стартував з кінця XVII ст. в Англії та Франції, пройшов чотири етапи, останній з яких розпочався з ХХІ ст. та триває донині. З’ясовано, що історія партисипативної демократії умовно бере початок з V ст. до н. е. (м. Афіни, Давня Греція), а після Другої світової війни поступове розширення виборчих прав, процеси емансипації проклали шлях до її масштабного розвитку. У 80-х рр. ХХ ст. у Західній Європі та США ідея партисипативної демократії набрала обертів. Найбільший внесок у її поширення зробили Б. Барбер, К. Макферсон, Дж. Менсбридж, К. Пейтмен, Дж. Циммерман та С. Шалом. Результатом тривалого шляху трансформації змісту демократії, яка протягом кількох століть сприймалася як засіб включення незаможних у простір політики, стало розуміння партисипативної демократії як неодмінного процесу вимоги ротації керівників, розбору соціальних ієрархій і зміни сприйняття суті свободи. Еволюція ідеї партисипативної демократії, перш за все, пов’язана з проголошенням пріоритетності свобод людини перед інтересами держави. Сьогодні теорія партисипативної демократії обіймає провідне місце у рейтинзі демократичних теорій, активно застосовується на практиці у багатьох країнах світу. Визначальна ідея партисипативної демократії лежить у потенції пересічних громадян реалізовувати самокерівництво, однак вона ще не імплементована у життя в повній мірі. Отже, маємо наступні вектори руху для забезпечення всезагально-го ефективного залучення переважної більшості громадян до процесу вироблення рішень: підвищення рівня обізнаності та освіченості, нівелювання економічної нерівності, надання реальних інструментів впливу на політичний процес (особливо за допомогою інформаційно-комунікаційних та блокчейн технологій). При цьому, варто враховувати автономію особистості, свободу індивідуальності та питання добровільності участі або неучасті кожного окремого громадянина.

The article examines the transformation of the content of the idea of participatory democracy with reference to historical retrospection.To carry out a full-fledged analysis of the evolution of the idea of participatory democracy, the way of development of the concept of democracy in general is considered. It has been established that the phenomenon of “democracy” originates from the times of antiquity and the works of Aristotle (384-322 BC), and the philosophers of the Renaissance (M. Machiavelli, J. Locke, S. Montesquieu, J.-J. Rousseau, A. Tocqueville, etc.). The process of implementing the ideas of democracy in practice started at the end of the 17th century in England and France, went through four stages, the last of which began in the 21st century and continues to this day.It was found that the history of participatory democracy tentatively dates back to the 5th century to n. (the city of Athens, Ancient Greece), and after the Second World War, the gradual expansion of electoral rights and the processes of emancipation paved the way for its large-scale development. In the 80s of the XX century in Western Europe and the USA, the idea of participatory democracy gained momentum. B. Barber, K. McPherson, J. Mansbridge, C. Pateman, J. Zimmerman and S. Shalom made the greatest contribution to its spread. The result of a long path of transformation of the content of democracy, which for several centuries was perceived as a means of including the poor in the space of politics, was the understanding of participatory democracy as an indispensable process of requiring the rotation of leaders, the breakdown of social hierarchies, and a change in the perception of the essence of freedom. The evolution of the idea of participatory democracy, first of all, is connected with the declaration of the priority of human freedoms over the interests of the state.Today, the theory of participatory democracy occupies a leading place in the rating of democratic theories and is actively used in practice in many countries of the world. The defining idea of participatory democracy lies in the potential of ordinary citizens to exercise self-management, but it has not yet been fully implemented in life. So, we have the following movement vectors to ensure universal and effective involvement of the vast majority of citizens in the decision-making process: increasing the level of awareness and education, leveling economic inequality, providing real tools for influencing the political process (especially with the help of information and communication and blockchain technologies). At the same time, it is worth taking into account the autonomy of the individual, the freedom of individuality and the issue of voluntary participation or non-participation of each individual citizen.