Специфіка авторської самоідентифікації в збірці В. Махна «Єрусалимські вірші»

Abstract

Статтю присвячено науковому осмисленню специфіки авторської самоідентифікації в збірці В. Махна «Єрусалимські вірші». Актуальність обраної теми зумовлена неабиякою увагою сучасних літературознавців до проблеми самоідентифікації в літературному творі. Питання самоідентифікації тісно пов’язане зі світорозумінням індивідуума та проблемою взаємовідносин не лише з соціумом, але й навколишнім світом. Це своєрідна потреба особистісного вираження та рефлексії в просторі твору, що реалізується в реконструюванні ототожнення себе з певним середовищем, соціальною групою, образом, архетипом. Порушене в статті питання тісно пов’язане з розумінням літературознавчих категорій «художній світ» твору та «художня картина світу». Збірку В. Махна проаналізовано з погляду авторської репрезентації об’єктивної реальності, відображеної в змісті та формі представлених у ній поезій. Осмислено художній світ творів збірки, що стає своєрідною площиною для авторської та читацької рефлексії, котра водночас формує загальновідомі опозиції та руйнує прийняті суспільством стереотипи. Авторський підхід, перш за все, передбачає опис та інтерпретацію просторових структур, у яких митець та реципієнт відшукують себе. Художній світ збірки сповнений відчуття спокою та рівноваги, створеної безперервним насадженням художніх образів, якими автор конструює особистий зміст поезії за допомогою загальновідомих мотивів, образів, текстів. У статті проаналізовано поезії та есей збірки «Єрусалимські вірші» з погляду використання художніх технік як засобів створення простору художнього світу твору та площини для самоідентифікації. В онтологічній системі координат маркером самоідентифікації постає метафізичний погляд на світ, який надає досить детального осмислення буття та місця людини в ньому. Також осмислено жанрову специфіку цього ансамблевого об’єднання.

The article is dedicated to the scientific understanding of the specifics of authorial self-identification in the collection of V. Makhno's works "Jerusalem Poems". The relevance of the chosen topic is due to the great attention of modern literary critics to the problem of self-identification in a literary work. The issue of self-identification is closely related to the worldview of the individual and the problem of relationships not only with society but also the world around. This is a kind of need for personal expression and reflection in the space of the work, which is realized in the reconstruction of identification with a particular environment, social group, image, archetype. The issue raised in the article is closely related to the understanding of the literary categories "artistic world" of the work and "artistic picture of the world". V. Makhno’s collection is analyzed from the point of view of the author’s representation an objective reality, reflected in the content and form of the poems presented in it. The artistic world of the works of the collection is understood, which becomes a kind of area for authorial and reader reflection, which at the same time forms well-known oppositions and destroys stereotypes accepted by society. The author's approach, first of all, involves the description and interpretation of spatial structures in which the artist and the recipient seeks himself. The artistic world of the collection is full of a sense of calm and balance, created by the continuous planting of artistic images, which the author constructs the personal meaning of poetry with the help of wellknown motifs, images, texts. The article analyzes the poetry and essays of the collection "Jerusalem Poems" in terms of the use of artistic techniques as means of creating space for the artistic world of the work and area for self-identification. In the ontological coordinate system, the marker of self-identification is a metaphysical view of the world, which provides a very detailed understanding of life and the place of man in it. The genre specifics of this ensemble are also understood.