Неалкогольна жирова хвороба печінки –провідний етіологічний фактор формування субклінічної форми печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки після COVID-19

Abstract

РЕЗЮМЕ. Дослідження особливостей етіологічних факторів формування цирозу печінки (ЦП) та їх взаємо­зв’язок із формуванням та прогресуванням печінкової енцефалопатії (ПЕ) при COVID­19 є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета дослідження –вивчити особливості прогресування ПЕ після СOVID­19 залежно від етіологічного фактора ЦП. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ЦП та ПЕ після COVID­19. Усім пацієнтам проведено загально-клінічні дослідження. Охарактеризовано етіологічні фактори ураження печінки у даних пацієнтів. Хворих поділе-но на класи тяжкості за Child­Pugh, а також визначено ступінь ПЕ. Результати. Найчастішим етіологічним фактором формування ЦП, у людей, що перехворіли на COVID­19, є зловживання алкоголем – у 41,3 % обстежених, а також метаболічні порушення у вигляді неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), що передувало формуванню ЦП (у 34,1 % пацієнтів). Зловживання алкоголем (алко-гольна хвороба печінки (АХП)), що призвело до формування ЦП, частіше виявлено серед чоловіків (в 3,3 раза – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у пацієнтів жіночої статі (у 1,5 раза – р<0,05). НАЖХП, що призвела до формування ЦП після перенесеної СOVID­19, частіше проявляється переважно мінімальними ознаками ПЕ (у 77,8 % латентною формою ПЕ та у 84,6 % випадків ПЕ І ст. (р<0,001)). Виражені ознаки ПЕ ІІ та ІІІ ст. діагностовано переважно у хворих на ЦП після СOVID­19 на фоні АХП та вірусного ураження печінки.Висновки. У обстежених нами хворих на цироз частим етіологічним фактором ураження печінки є зловжи-вання алкоголем (у 41,3 % випадків), а також – НАЖХП (у 34,1 % обстежених). При цьому ЦП алкогольної етіології частіше діагностовано у чоловіків (у 76,9 % обстежених – р<0,01), тоді як НАЖХП частіше встановлено у жінок (у 60,5 % пацієнток – р<0,05).У хворих на ЦП, етіологічним фактором якого є НАЖХП, ПЕ після СOVID­19 має переважно мінімальні клінічні ознаки, а саме – у 77,8 % обстежених встановлено латентний її перебіг, та у 84,6 % пацієнтів – ПЕ І ст., тоді як у хво-рих на ЦП на фоні АХП або вірусного ураження частіше встановлено ПЕ ІІ та ІІІ ст.