До питання семантичної класифікації німецької дієслівної лексики

Abstract

Стаття присвячена аналізу семантичних класифікацій дієслівної лексики в німецькій мові. Актуальність теми зумовлена недостатньою вивченістю типології дієслів, уміння користуватися якою відіграє важливу роль у науково-пізнавальній діяльності процесу навчання та поглиблює знання про специфіку принципів аналізу дієслівних одиниць. Вивчення типології дієслів проводилося лише на основі авторитетних класифікацій німецьких мовознавців, які ґрунтовно та всебічно здійснювали аналіз дієслівної семантики. В запропонованому дослідженні ми послуговувалися класифікаціями Г. Брінкмана, М. Хельбига і Й. Буша, Т. Баллмера та В. Бренненштуля, Г. Шумахера. В основу створення цих класифікацій покладено вихідне наукове положення про поділ дієслів на три основні класа, а саме: дієслова дії, стану, процесу та доповнення вищезгаданими авторами загальноприйнятої систематизації лексичних одиниць іншими власне розробленими семантичними групами дієслів. У германському мовознавстві традиційним визнано денотативний, парадигматичний та синтагматичний принципи класифікації дієслівної лексики, які базуються на єдності семантичних та синтаксичних показників у класифікації дієслів. Розглянуті класифікації дієслівної лексики характеризуються складністю семантичної структури дієслів, багатогранністю їх структурних, синтаксичних та семантичних особливостей. Цілий ряд класифікацій дієслівних значень вирізняється суперечливим характером їх систематизації, має різні принципи типології й потребує використання системного підходу до їх вивчення. У перспективі доцільно здійснити порівняльний аналіз семантичних класифікацій дієслів серед вітчизняних та німецьких дослідників, що дозволить глибше вивчити систематизацію семантичних значень.

The article is devoted to the analysis of semantic classifications of verb vocabulary in German. The relevance of the topic is due to insufficient study of the typology of verbs, the ability to use which plays an important role in the scientific and cognitive activities of the learning process and deepens knowledge of the specifics of the analysis principles of verb units. The study of the typology of verbs was carried out only on the basis of authoritative classifications of German linguists, who thoroughly and comprehensively analyzed verb semantics. In the proposed study, we used the classifications of G. Brinkman, M. Helbig and J. Bush, T. Ballmer and W. Brennenstuhl, G. Schumacher. The creation of these classifications is based on the initial scientific position on the division of verbs into three main classes, namely verbs of state, process, and the addition by the above-mentioned authors of the generally accepted systematization of lexical units and with other semantic groups of verbs developed by themselves. Denational, paradigmatic and syntagmatic principles of verb vocabulary classification, which are based on the unity of semantic and syntactic indicators in verb classification, are considered traditional in German linguistics. The considered classifications of verb vocabulary are characterized by the complexity of the semantic structure of verbs, the diversity of their structural, syntactic and semantic features. A number of classifications of verb meanings are characterized by the contradictory nature of their systematization, has different principles of typology and requires the use of a systematic approach to their study. In the future, it is advisable to carry out a comparative analysis of semantic classifications of verbs among domestic and German researchers, which will allow a deeper study of the systematization of semantic meanings.