Правові та організаційні засади захисту прав біженців та внутрішньо переміщених осіб

Abstract

Вказується,військова агресія рф проти України спричинила наймасовіше переміщення громадян нашої країни. Більшість наших громадян прийняла Польща. З початку повномасштабного вторгнення її кордон перетнули майже 6 млн осіб (можливо, певна частина не зупинилась в Польщі, а рушила далі в Європу). Водночас багато людей повертається додому. Причини повернення у всіх індивідуальні, одна з них – фінансові складнощі, з якими стикаються громадяни за кордо-ном, незважаючи на допомогу, яка надається їм і державами Євросоюзу, і волонтерами. Відзначено, поняття «біженці» та «переселенці (внутрішньо переміщені особи)»аж ніяк не є тотожними з юридичної точки зору. Внутрішньо переміщеною особою є особа, яку змусили залишити своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Акцентовано увагу, внутрішньо переміщені особи залишаються в межах власної країни, на відміну від біженців. Юридичне визначення «біженця» може дещо відрізнятися у різних країнах світу, однак його ключовою характеристикою є вимушена міграція за межі своєї країни походження і пошук притулку за кордоном. Зазначено, політика діджиталізації спрямована на полегшення взаємодії людини та держави. Коли країна стає «цифровою», вона привертає увагу інвесторів. Розбудова цифрової країни — це курс на економічний успіх. Поки що важко говорити про успіхи або невдачі у цій сфері, оскільки ми перебуваємо тільки на початку цього шляху. Однак вже зараз можна говорити, що Україна розвивається в напрямку Євросоюзу, достатньо активно впроваджуючи цифрові технології. В умовах війни з метою захисту прав біженців та ВПО саме цифровізація сприяє злагодженому функціонуванню механізму захисту прав вищевказаних осіб.

It is indicated that the military aggression of the Russian Federation against Ukraine caused the largest displacement of citizens of our country. Most of our citizens were accepted by Poland. Since the beginning of the full-scale invasion, almost 6 million people have crossed its border (perhaps a certain part did not stop in Poland, but moved on to Europe). At the same time, many people are returning home. Everyone’s reasons for returning are individual, one of them is the financial difficulties faced by citizens abroad, despite the help provided to them by both EU states and volunteers. It was noted that the concepts of “refugees” and “displaced persons (internally displaced persons)” are by no means identical from a legal point of view. An internally displaced person is a person who was forced to leave his place of residence as a result of or in order to avoid the negative consequences of armed conflict, temporary occupation, widespread manifestations of violence, violations of human rights and emergency situations of a natural or man-made nature. It is emphasized that internally displaced persons remain within their own country, unlike refugees. The legal definition of a “refugee” may differ slightly in different countries of the world, but its key characteristic is forced migration beyond the borders of one’s country of origin and seeking asylum abroad. It was noted that the digitalization policy is aimed at facilitating the interaction between people and the state. When a country becomes “digital”, it attracts the attention of investors. Building a digital country is a course for economic success. So far, it is difficult to talk about successes or failures in this area, since we are only at the beginning of this journey. However, we can already say that Ukraine is developing in the direction of the European Union, actively introducing digital technologies. In the conditions of war, in order to protect the rights of refugees and IDPs, it is digitalization that contributes to the harmonious functioning of the mechanism for protecting the rights of the above-mentioned persons.