Образно-оцінний компонент як складник лексико-сематичного поля страждання в новелах Галини Тарасюк

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу мовного вираження оцінки в аспекті дослідження лексико-семантичного поля страждання (на матеріалі новел Галини Тарасюк). Оцінку потрактовано як універсальну категорію, яку розглядають на різних мовних рівнях з урахуванням ставлення суб’єкта до об’єкта оцінювання та вибору носієм мови засобів для передавання інформації. Актуальність роботи полягає в тому, що оцінні лексеми дають змогу сформувати цілісний мовний портрет персонажа, зокрема на психологічно-поведінковому рівні, під час опису мовної картини світу письменника. Для досягнення поставленої мети в роботі використано такі методи дослідження: описовий метод, аналіз словникових дефініцій, метод наскрізного виписування, зіставний метод, контекстуальний аналіз. Подано поширену класифікацію оцінок: позитивна (мейоративна, меліоративна) / нейтральна / негативна (пейоративна, інвективна). Наголошено на частотності вживання негативно конотованих оцінних лексем, що формують лексико-сематичне поле страждання в аналізованих новелах. Мотив страждання у творах Галини Тарасюк є ключовим під час розкриття внутрішніх переживань жінки та має два плани вираження: фізичний біль і душевні переживання людини. Для вираження негативної оцінки важкого душевного стану персонажів Галина Тарасюк найчастіше послуговується прикметниками, дієсловами, прислівниками. Заслуговує на увагу вираження градації в семантичній структурі окремого слова, що забезпечує зв’язок між оцінним значенням мовних одиниць та ознакою, вираженою більшою чи меншою мірою. У структурі лексико-семантичного поля страждання виокремлено суміжні негативно конотовані асоціативи (відчай, страх). З’ясовано, що аналізовані оцінні компоненти сприяють виокремленню маркерів оцінки в сучасній українській прозі, узагальненню функцій оцінних одиниць, засобів реалізації й інтенсифікації оцінного значення під час формування цілісних мовних портретів чоловіків і жінок.

The article attempts to analyze the linguistic expression of evaluation in terms of the study of the lexical and semantic field of suffering (based on Halyna Tarasiuk’s short stories). Evaluation is interpreted as a universal category, which is considered at different language levels, taking into account the attitude of the subject to the object of assessment and the choice of native speakers of means of transmission. The relevance of our work is that evaluative tokens allow us to form a holistic linguistic portrait of the character, in particular at the psychological and behavioral level, when describing the linguistic picture of the writer’s world. To achieve this goal, the following research methods were used: descriptive method, analysis of vocabulary definitions, the method of end-to-end writing, comparative method, contextual analysis. A common classification of evaluations (meiorative, reclamation) / neutral / negative (pejorative, invective) is given. Emphasis is placed on the frequency of use of negatively connoted evaluative tokens that form the lexical and semantic field of suffering in the analyzed short stories. The motive of suffering in the works of Halyna Tarasiuk is key in revealing the inner experiences of women and has two plans to express physical pain and emotional experiences of man). Halyna Tarasiuk often uses adjectives, verbs, and adverbs to express a negative assessment of the difficult mental state of the characters. It is worth noting the expression of gradation in the semantic structure of a single word, which provides a link between the estimated value of language units and the feature expressed to a greater or lesser extent. Adjacent negatively connoted associatives (despair, fear) are singled out in the structure of the lexical-semantic field of suffering. It was found that the analyzed evaluation components contribute to the isolation of evaluation markers in modern Ukrainian prose, generalization of the functions of evaluation units, means of implementation and intensification of evaluation value in the formation of holistic language portraits of men and women.