Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61789
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРибіна, Н. В.-
dc.contributor.authorКошіль, Н. Є.-
dc.contributor.authorГирила, О. С.-
dc.date.accessioned2024-05-07T07:19:38Z-
dc.date.available2024-05-07T07:19:38Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationРибіна, Н. В. Особливості міжкультурної англомовної комунікації як вияву мовної компетентності / Н. В. Рибіна, Н. Є. Кошіль, О. С. Гирила // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2022. – Т. 2, вип. 22. – С. 104–107. – Бібліогр.: с. 107 (8 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/22/part_2/19.pdfuk
dc.identifier.issn2663-4899-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61789-
dc.description.abstractСтаття присвячена вивченню особливостей міжкультурної комунікації англійською мовою як ознаки прояву мовної компетентності сучасної людини. Автори відзначили, що процес міжкультурної комунікації є власне окремою формою діяльності, котра передбачає знання іноземних мов, матеріальної і духовної культури іншого народу, релігії, моральних цінностей світоглядних уявлень, та загалом визначає модель поведінки комунікативних партнерів. У роботі було визначено, що англійська мова є основною мовою-посередником для спілкування представників різних мовних спільнот, а отже, мовою міжкультурної комунікації. Взаємодія членів соціуму в процесі міжкультурної комунікації передбачає не тільки інформаційний обмін в різних її сферах, а й міжособистісне спілкування, характер якого визначається комунікативними інтенціями партнерів і стратегіями їх досягнення, детермінованими соціопсихологічними і культурологічними особливостями відповідних соціумів. Авторами було запропоновано типологію комунікативної взаємодії, а також провідні і периферійні вербальні і невербальні засоби в процесі актуалізації цієї взаємодії. Водночас у доробку наголошується на ролі засобів невербального спілкування, які зазвичай важко прямо перекласти чи розтлумачити, що призводить до непорозуміння та невдач у міжкультурному спілкуванні. Стверджується, що саме невербальний контекст становить тло для кодування та декодування вербальних повідомлень. Зазначається, що при декодуванні одержувач повідомлення в силу іншого життєвого досвіду, соціального становища та інших причин може приписати символам, використаним у повідомленні, інше значення, ніж відправник, і тому зрозуміти послання не так, як хотів відправник. Дослідження визначило, що успішна міжкультурна комунікація передбачає поряд з володінням іноземною мовою загалом та англійською зокрема, вмінням адекватно інтерпретувати комунікативну поведінку представника іносоціуму і готовність учасників спілкування до сприйняття іншої форми комунікативної поведінки, розуміння її відмінностей та варіювання від культури до культури.uk
dc.description.abstractThe article concerns the study of the peculiarities of intercultural communication in English as a sign of manifestation of language competence for a human being. The authors have noted that the process of intercultural communication is a separate form of activity that involves knowledge of foreign languages, material and spiritual culture of other people, religion, moral values of worldviews, and generally determines the behavior of communicative partners. The work has determined that English is the main mediating language for communication between representatives of different language communities, and therefore the language of intercultural communication. The interaction of members in the society in the process of intercultural communication involves not only information exchange in its various fields, but also interpersonal communication, the nature of which is determined by the communicative intentions of partners and strategies to achieve them, determined by sociopsychological and cultural features of societies. The authors have proposed a typology of communicative interaction, as well as leading and peripheral verbal and nonverbal means in the process of actualization of this interaction. Meanwhile, the work emphasizes the role of non-verbal means of communication, which are usually difficult to directly translate or interpret, which leads to misunderstandings and failures in intercultural communication. It is argued that it is the nonverbal context that is the background for encoding and decoding verbal messages. The study has found that successful intercultural communication involves, in addition to foreign language proficiency in general and English in particular, the ability to adequately interpret the communicative behavior of a representative of a foreign society and the willingness of participants to perceive other forms of communicative behavior, understanding its differences and variation of cultures.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"uk
dc.relation.ispartofseriesЗакарпатські філологічні студії;-
dc.subjectміжкультурна комунікаціяuk
dc.subjectмовна компетентністьuk
dc.subjectвербальна і невербальна комунікаціяuk
dc.subjectаспекти комунікаціїuk
dc.subjectміжкультурна і соціальна взаємодіяuk
dc.subjectintercultural communicationuk
dc.subjectlanguage competenceuk
dc.subjectverbal and nonverbal means of communicationuk
dc.subjectaspects of communicationuk
dc.subjectintercultural and social interactionuk
dc.titleОсобливості міжкультурної англомовної комунікації як вияву мовної компетентностіuk
dc.title.alternativePeculiarities of intercultural English communication as a manifestation of language competenceuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Розташовується у зібраннях:2022 / Закарпатські філологічні студії. Випуск 22 (Том 2)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ОСОБЛИВОСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.pdf340.8 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.