General features of Garip poetry in Turkish literature of the Republic period

Abstract

Turkish poetry, based on a strong historical tradition continued its development and change though different historical periods. As every field of social life, literature is affected and shaped by political, economic, social and religious changes and developments. Turkish society spread over wide geographical area throughout the history and during this historical process it interacted with many different cultures. This fact affected and shaped the cultural, religious, social and political life of the society. With the birth of the Republic of Turkey which was established after the fall of the Ottoman Empire a lot of innovations occured in the social and political fields. The social and cultural structure that changed with the Republican period affected literature too. Some new literary conceptions appeared during this period. The Garip Movement appeared and brought a new breath to Turkish poetry of that time. İt brought a new understanding to be considered marginal for Turkish poetry of that time. At the time of its emergence, the conception of the poetry was considered strange by the society. However, it also influenced the poets who appeared later times in Turkish literature. This study aims to show some basic Garip Poetry’s features. İn the study the poems of the three main representatives of Garip Poetry such as Orhan Veli Kanık, Melih Cevdet Anday and Oktay Rıfat Horozcu are analyzed. Based on the examples of these three poets’ literary works, the article studies the general picture of Garip Poetry's conception. This kind of poetry conception without meter and rhyme took its first step with this movement and influenced the poets who were the representatives of free poetry in the later years. The language used in the poems is generally close to the daily spoken language. In addition, the subject of the poem is usually taken from the daily life rather than from a poet’s imagination. İt is useful to state the similarities of poetry’s conception with Turkish folk literature in terms of the simplicity of the language of poetry they use, the selection of the subject from daily life and some morphological features. Rhetoric is avoided in the poems. Also, the poems are written in conversational or narrative way. The relationship between poetry, painting and music is rejected particularly. İt is also believed that each branch of art should proceed in its own way. Thus, Garip Poetry opens a new era in Turkish literature.

Турецька поезія, яка базується на сильній історичній традиції, продовжувала розвиватися і змінюватися у різні історичні періоди. Як і на будь-яку сферу суспільного життя, на літературу впливають і формують політичні, економічні, соціальні та релігійні зміни та тенденції. У процесі історичного розвитку турецьке суспільство поширилося на широкі географічні регіони. У цьому історичному процесі турецьке суспільство взаємодіяло з багатьма різними культурами. Ці стосунки природно вплинули та сформували культурне, мистецьке, релігійне, соціальне та політичне життя суспільства. У період республіки, яка була створена після імперії, почалося багато нововведень у соціальній та політичній сферах. Соціальна та культурна структура, що змінилася у республіканському періоді, звичайно вплинула і на літературу. У період республіки з'явилися деякі нові літературні розуміння. У цей період виник рух Гаріп (з тур. «дивний»), який надав нове дихання турецькій поезії. Рух Гаріп (поезія) створив нове розуміння, яке вважається досить маргінальним для турецької поезії. На момент свого виникнення таке розуміння поезії вважалося дивним для суспільства. Однак воно також вплинуло на поетів, які виникли у пізніші періоди турецької літератури. У цьому дослідженні ми маємо на меті показати на прикладах деякі основні риси поезії Гаріп. Було розглянуто приклади з віршів Орхана Велі Каника, Меліха Джевдета Андая та Октая Рифата Хорозджу, які є трьома представниками поезії Гаріпа. На цих прикладах ми спробували визначити розуміння поезії рухом Гаріп. Орхан Велі Каник, Меліх Джевдет Андай і Октай Рифат Хорозджу три великі відомі представники поезії Гаріп. Ми можемо створити уявлення про загальні характеристики поезії Гаріп, досліджуючи вірші та поетичне розуміння цих трьох авторів. Саме з цього руху вперше почалося розуміння поезії без певного розміру (метра) і без рими. Ця ідея вплинула на поетів, які були представниками вільної поезії пізніших періодів. Мова віршів у цілому наближена до повсякденної розмовної мови. Крім того, предметом вірша зазвичай є повсякденне життя, а не щось уявне. Можна сказати, що вірші мають схожість з турецькою народною літературою з точки зору простоти мови, висвітлення теми з повсякденного життя та деяких морфологічних особливостей. Поети уникали красномовства у своїх віршах. Крім того, вони писали свої вірші у вигляди бесіди чи розповіді. Зокрема, поети відкидали зв'язок між поезією, живописом і музикою. Вони стверджували, що кожна галузь мистецтва повинна розвиватися своїм шляхом. Таким чином, поезія Гаріп розпочала нову еру в турецькій літературі.