Образ Глафіри Псьол у творах літературної шевченкіани

Abstract

Стаття є частиною системного дослідницького проєкту «Інтимно-любовні дискурси в українській літературній шевченкіані», така проблематика досі ще не ставала предметом студіювання саме в різножанрових творах про Тараса Шевченка. У низці шевченкознавчих праць констатовано, що вказана тема протягом понад століття «приносилася в жертву» задля ширшого показу соціального буття українського генія, а це своєю чергою призводило до певного збіднення і спрощення його образу взагалі, а в життєписних творах зокрема. У розвідці відзначено особливості взаємин Шевченка з жінками в період його перебування в Яготині 1843–1844 років, де він мав стосунки з Варварою Рєпніною Ганною Закревською, сестрами Псьол. Відзначено особливе становище Глафіри Псьол як вихованки Варвари Рєпніної у взаєминах із Тарасом Шевченком, а також указано на відносну обмеженість документально-спогадових матеріалів про Глафіру і на те, що тільки окремі письменники-біографи, які писали твори про Шевченка, вдалися до інтерпретації стосунків українського поета-художника з молодшою Псьолівною. Джерельна база аналізованої історії теж достатньо детально розглянута (праці П.Зайцева, П.Жура та ін.). Зауважено на особливій значеннєвості автобіографічної повісті В.Рєпніної та її листів, котрі стали фактично відправною точкою для дослідників-шевченкознавців і письменників-біографів пізніших часів у їхніх спробах оцінок чи творчих інтерпретацій взаємин Шевченка і Глафіри Псьол. У студії наголошено на значній ролі художніх домислів і вимислів при відтворенні вказаної історії в повістях і романах. Детальніше проаналізовано художнє втілення історії взаємин Шевченка та Глафіри Псьол у драмі Ю. Щербака «Стіна», повісті В. Дарди «Його кохана», романах О. Іваненко «Тарасові шляхи», З. Легкого «Тарасові страсті», А. Цвід «І темнії ночі… І ласки дівочі», Б. Сушинського «Тарас Шевченко: геній в самотності». У дослідженні вміщено інформацію про структурні риси художньо-біографічних текстів ‒ родо-жанрові, хронотопні, явища документальності.

The article is part of a systematic research project “Intimate and love discourses in the Ukrainian literary Shevchenko studies”; these issues have not yet been the subject of study of works about Taras Shevchenko in various genres. A number of Shevchenko studies works state that this topic has been “sacrificed” for more than a century to show the social life of the Ukrainian genius, and this in turn led to a certain impoverishment and simplification of his image in general, and in biographical works in particular. The study notes the peculiarities of Shevchenko’s relations with women during his stay in Yahotyn in 1843-1844, where he had relations with Varvara Repnina, Anna Zakrevska, the Psiol sisters. Glafira Psiol’s special position as a pupil of Varvara Repnina in her relationship with Taras Shevchenko is noted, as well as the relative limitations of documentary memoirs about Glafira. The fact that only some biographers who wrote works about Shevchenko, interpreted the relations of the Ukrainian poet and artist with the younger Psiol, is pointed out. The source base of the analyzed history is also considered in sufficient detail (works of P. Zaitsev, P. Zhur, etc.). The special significance of V. Repnina’s autobiographical story and her letters, which actually became a starting point for researchers on Shevchenko studies and writers-biographers of later times in their attempts to evaluate or creative interpretations of the relationship between Shevchenko and Glafira Psiol, is noted. The study emphasizes the significant role of artistic conjecture and fiction in the reproduction of this history in stories and novels. The artistic embodiment of the history of Shevchenko’s and Glafira Psiol’s relations in Yu. Shcherbak’s drama “The Wall”, V. Darda’s novel “His Beloved”, O. Ivanenko’s novels “Taras’s Ways”, Z. Lehky’s “Taras’s Passions”, A. Tsvid’s “And Dark Nights… And Maiden's Caress”, B. Sushynsky’s “Taras Shevchenko: a genius in solitude”, is analyzed in detail. The study contains information about the structural features of artistic and biographical texts – generic genre, chronotopic, documentary phenomena.