Лінгвальні вияви української ментальності у фразеологізованих сурядних словосполученнях

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей формально-граматичної організації та семантичного наповнення сурядних словосполучень, які трансформувалися у фразеологічні одиниці. У пропонованій студії окреслено такі диференційні ознаки розгляданих синтаксем: взаємодетермінованість компонентів, нечленованість, відтворюваність у процесі комунікації, невмотивованість загального значення семантикою кожного окремого конституента, неможливість розширення ряду новими компонентами. З’ясовано запроєктованість фразеологізованих сурядних словосполучень на розкриття особливостей української ментальності. Наголошено, що ментальність та мова перебувають у тісних взаємодетермінувальних відношеннях. Ментальність експлікована через концепти як найзагальніші, максимально абстраговані, але конкретно представлені в мовній свідомості «ідеї» «культурного предмета» в сукупності всіх валентних зав’язків із національно-культурною маркованістю. У концепті міститься інтралінгвальна й екстралінгвальна інформація. Виявлено такі репрезентовані сурядними словосполученнями основні позитивно й негативно конотовані риси національного характеру: витривалість, ризикованість, винахідливість, миролюбство, незламність, легковажність, простакуватість, ледачість тощо. Проаналізовано реалізацію традиційних українських концептів (назви релігійних понять, свят, їжі) на рівні фразеологізованих сурядних словосполучень. Ці концепти на рівні сталого виразу втратили своє первинне значення і часто фігурують для презентації зовсім не пов’язаних із ними понять. Доведено, що сурядний зв’язок попри зовні просту формально-граматичну організацію, має потенціал для репрезентації глибинних вторинних значень, які накладаються на безпосереднє значеннєве тло сурядних словосполучень. Унікальність сурядного звязку втому, що з його допомогою можуть набувати семантичної значущості навіть службові слова. Здійснена студія засвідчила значний потенціал розглянутих синтаксем у генеруванні образності як невід’ємної риси живого спілкування.

The article is devoted to the study of the features of the formal-grammatical organization and semantic content of co-ordinate phrases that have been transformed into phraseological units. The author outlines the following differential features of these syntaxes: interdeterminacy of components, indivisibility, reproducibility in the process of communication, lack of motivation of the general meaning by the semantics of each separate constituent, impossibility of expanding the series with new components. These syntactic units were studied through the prism of their semantic content and the possibility of representing the national features of Ukrainians. Attention was drawn to the lack of a clear definition of the concept of mentality. In the opinion of the author, mentality should be considered as a deep and relatively stable set of the most characteristic common features of the collective and individual consciousness of Ukrainians, which determine the national character, traditions, social psychology, developed cultural and spiritual values and own image of the world. It is emphasized that the Ukrainian mentality was formed over the centuries in very difficult conditions. However, the events of the second half of the 19th – the first third of the 20th century, when Ukraine began to establish itself as an independent state on the international arena, played a special role in the formation of the mental image of Ukrainians. The author has researched those “frozen” co-ordinate phrases, in the meaning of which various aspects of the Ukrainian mentality are hidden. The following main national traits have been identified, which are explained through these phrases: endurance, risk-taking, ingenuity, peacefulness, indomitability, frivolity, procrastination, laziness, etc. The author concluded that coordinate phrases have a powerful potential in creating imagery. Phraseologized co-ordinate phrases are a decoration of live communication.