Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63075
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШвед, Емілія Василівна-
dc.contributor.authorДацьо, Оксана Григорівна-
dc.contributor.authorЯцків, Олександра Миколаївна-
dc.date.accessioned2024-06-24T14:53:10Z-
dc.date.available2024-06-24T14:53:10Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationШвед Е. В. До питання структури та аргументаційної ролі періодів у творі Т. Лівія «Історія» / Е. В. Швед, О. Г. Дацьо, О. М. Яцків //Сучасні дослідження з іноземної філології : збірник наукових праць. – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. – №1(25). – С. 209-218. URL http://philol-zbirnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/philol/article/view/369/553uk
dc.identifier.issn2617-3921-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63075-
dc.description.abstractПромови історичних осіб, які відомий римський історіограф Тіт Лівій вводить у свій твір «Ab urbe condita», чи скорочено в українському перекладі «Історія», є класичними зразками ораторського мистецтва. Стаття присвячена дослідженню структурних типів періодів промов та аналізу їх стилістичної спрямованості як засобів аргументації. Спостереження засвідчує, що функції експресивно-емоційних ресурсів синтаксису стилістики промов є дуже вагомими. У результаті аналізу виділились чотири структурні групи періодів. Серед них переважають комбінації типу: група підрядних речень, що завершується головним; головне речення та залежна від нього серія підрядних. Періодична мова Лівія патетична та переконлива, вона, як правило, супроводжується симетричністю колонів, повтором сполучників, градаціями, антитезами та гомеотелевтоном присудків. Усі перелічені засоби, обрамлені у періодичні побудови, несуть чітке експресивно-емоційне навантаження та водночас служать вагомим фактором переконання. Як засвідчує дослідження, періоди промов своєю багаточленною конструкцією, багаторазовим повтором однотипних синтаксичних одиниць у поступово зростаючому та інтонаційно-підвищеному ряді, мобілізують увагу читача, створюючи тон піднесеності, підкреслюють значущість ви-словлювання, його різноманітні експресивні елементи та емоційні відтінки. Отже, довгі, плавні періоди – одна з найбільш характерних рис стилю Лівія, а їх уміле застосування є однією з ознак майстерного володіння автора словом. Ці синтаксичні ресурси стилістики промов найефективніше сприяють втіленню задуму автора. Дослідження аргументаційної ролі періодів дозволяє краще зрозуміти основну ідею твору та пізнати ідіостиль автора «Історії»uk
dc.description.abstractSpeeches of historical persons introduced into the work “Ab urbe condita” or in Ukrainian translation abridged to “History”, by Titus Livy, is a classic example of oratory art. The given article is devoted to the study of structural types of periods of the above-mentiond speeches and their stylistic analysis as a means of argumentation. The observation made testifies to the fact that functions of emotional and expressive resources of syntactical stylistics are very significant. As a result of the study, we have pointed out four structural period groups, the prevailing ones are those combinations where a group of subordinate clauses precedes the principal one and the principal clause is followed by a series of subordinate ones. Livy’s period language is pathetic and persuasive; it is, as a rule, accompanied by colon symmetry, repetition of conjunctions, gradation, antithesis and homeoteleuton of predicates. All the enumerated means, embedded in periodical structures, are meaningful, valid and persuasive. The research proves that periods of the analyzed speeches attract reader’s attention by their multinuclear construction, numerous repetitions of syntactical units of the same type in gradually ascending and intonationally rising pattern. They create an elevated tone, emphasize the significance of the utterance, its various expressive elements and emotional nuances. To sum up, long periods are one of the most characteristic features of Livy’s style and their skillful usage proves his mastery of the word. These syntactical stylistic resources contribute to the effective perception of the author’s purpose. The investigation of the argumentational role of periods enables us to better understand the message of the work and know “History” author’s ideostyle.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk
dc.subjectриторикаuk
dc.subjectлінгвостилістичні особливостіuk
dc.subjectдавній Римuk
dc.subjectТіт Лівійuk
dc.subjectйого твір «Історія» (промови твору)uk
dc.subjectсинтаксичні ресурси стилістики промовuk
dc.subjectперіодuk
dc.subjectrhetoricuk
dc.subjectlinguostylistic peculiaritiesuk
dc.subjectancient Romeuk
dc.subjectТitus Livyuk
dc.subjecthis work “History” (speeches of the work)uk
dc.subjectsyntactical stylistic resources of the speechesuk
dc.subjectperioduk
dc.titleДо питання структури та аргументаційної ролі періодів у творі Т. Лівія «Історія»uk
dc.title.alternativeOn the question of the structure and the argumentative role of the periods in the work by T. Livy “History”uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Розташовується у зібраннях:2024 / Сучасні дослідження з іноземної філології. Випуск 1(25)
Наукові публікації кафедри романських мов та зарубіжної літератури

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
До питання структури.pdf326.91 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.