Особливості перекладу науково-технічної термінології з англійської мови на українську

Abstract

Для науково-технічної літератури характерне вживання термінологічних одиниць. Сотні тисяч слів і словосполучень належать до термінологічних систем науки, техніки, торгівлі, права, спорту, мистецтва тощо. Ці мовні одиниці не використовуються і навіть не розуміються людьми за межами конкретної спеціальності. У кожній галузі науки чи діяльності є своя спеціальна лексика. Існує спеціальна медична лексика, а так само спеціальна термінологія з хімії, фізики, енергетики, економіки, будівництва, авіації та багатьох інших галузей. У сучасному мовознавстві існує кілька дискусійних проблем, пов'язаних з термінологією. По-перше, це цікаве питання про те, чи втрачає термін свій термінологічний статус, коли він стає загальновживаним. У наш час це трапляється дуже часто, тому що різні елементи засобів масової інформації (телебачення, радіо, популярні журнали, наукова фантастика, Інтернет тощо) озброюють людей знаннями з різних галузей науки, техніки, суспільного життя, торгівлі, права, спорту. і мистецтва. Розширення техніки і загальної освіти призводять також до переходу термінів у загальнолітературну лексику. Цілком природно, що за цих обставин численні термінологічні одиниці переходять у загальний вжиток, хоча й не втрачають зв’язку зі своїми спеціальними сферами вжитку. Першу точку зору висловлюють лінгвісти, які вважають, що термінами можуть вважатися лише ті слова, які зберегли свою винятковість і не вживаються, не відомі чи визнані за межами своєї специфічної сфери вжитку. Відповідно до протилежної точки зору, будь-яка терміносистема повинна включати всі мовні одиниці, що передають поняття, властиві певній галузі знань, незалежно від їх винятковості. Сучасні дослідження різних терміносистем показали і довели, що між термінологією і загальною системою мови немає непроникної стіни. Навпаки, здається, що термінології дотримуються тих же правил і законів, що й одиниці мови загального призначення. Отже, обмін між термінологічними системами та «загальноприйнятою» лексикою є цілком нормальним явищем, і вважати термін чимось «особливим», ізольованим було б неправильно. Дві інші спірні проблеми в галузі термінології – полісемія та синонімія термінологічних одиниць. Є лінгвісти, на думку яких «ідеальний» термін повинен бути однозначним (тобто мати лише одне значення). Полісемічні терміни можуть викликати непорозуміння, що є серйозною проблемою як у професійному спілкуванні, так і при перекладі спеціального дискурсу. З одного боку, ця вимога виглядає цілком слушною. З іншого боку, факти мови не відповідають цьому. Різні термінологічні системи рясніють полісемічними термінами. Адекватність їх перекладу цілком залежить від контексту. Переклад технічних термінів абсолютно залежить від знання перекладачем теми вихідного тексту. Перекладачі повинні докладати зусиль, щоб ознайомитися з системою термінів у відповідній галузі та добре використовувати термінологічні словники та інші довідники, а також інтернет-ресурси. Необхідно пам'ятати, що термін зазвичай перекладається відповідним терміном мови перекладу. Такі способи перекладу, як аналоги, за допомогою синонімів і описовий переклад, використовуються лише тоді, коли немає еквівалентних термінів для перекладу. Терміни є відносно вільними від контексту мовними одиницями, хоча контекст часто допомагає визначити конкретну сферу, до якої належить термін. Перекладачі також можуть припуститися помилки внаслідок неправильного віднесення терміна до однієї із груп і вибору неадекватного способу перекладу. Ще одна помилка перекладача – дослівний переклад, коли англійський термін або його компоненти аналогічні українському терміну, але мають інше значення. При перекладі необхідно враховувати значення терміна в конкретній ситуації і конкретному контексті. Також необхідно враховувати можливі зміни значення терміна, якщо він вживається у формі множини.

Scientific and technical literature is characterised by the use of terminological units. Hundreds of thousands of words and word-combinations (word-groups) belong to the terminological systems of science, technology, trade, law, sports, the arts, etc. These linguistic units are not used or even understood by people outside the particular speciality. Every field of science or activity has its specialized vocabulary. There is a special medical vocabulary, and similarly special terminologies for chemistry, physics, power engineering, economics, building construction, aviation, and many others. In modern linguistics there are several controversial problems concerned with terminology. The first is the puzzling question of whether a term loses its terminological status when it comes into common usage. Nowadays it occurs very frequently, because various elements of the media of communication (TV, radio, popular magazines, science fiction, the Internet, etc.) equip people with knowledge from different scientific fields, technology, social life, trade, law, sports and the arts. The expansion of technique and general education also lead to the passing of terms into common literary vocabulary. It is quite natural that under the circumstances numerous terminological units pass into general usage, though they don’t lose the connection with their specific domains. The first point of view is expressed by the linguists who believe that only those words which have retained their exclusiveness and are not used, known or recognized outside their specific sphere may be regarded as terms. According to the opposite point of view, any terminological system is supposed to include all the linguistic units conveying concepts peculiar to a particular branch of knowledge, regardless of their exclusiveness. Modern research of various terminological systems has shown and proved that there is no impenetrable wall between terminology and the general language system. On the contrary, terminologies seem to follow the same rules and laws as the units of language for general purposes. Hence, exchange between terminological systems and the “common” vocabulary is quite a normal phenomenon, and it would be wrong to consider a term as something “special” and isolated. Two other controversial problems in the field of terminology are polysemy and synonymy of terminological units. There are linguists in whose opinion an “ideal” term should be monosemantic (i.e. it should have only one meaning). Polysemantic terms may cause misunderstanding, and that is a serious problem in professional communication, as well as in translation of special discourse. On the one hand, this requirement seems quite reasonable. On the other hand, facts of the language do not meet it. Different terminological systems abound in polysemantic terms. The adequacy of their translation is wholly dependent on the context. Translation of technical terms is absolutely dependent on the translator’s knowledge of the subject matter of the source text. Translators must take great pains to get familiar with the system of terms in the corresponding sphere and make good use of terminological dictionaries and other books of reference, as well as online resources. It is necessary to remember that a term is usually translated by a corresponding term of the target language. Such ways of translation as analogues, using synonyms and descriptive translation are used only when there are no equivalent terms for translation. Terms are relatively context-free language units though the context often helps to identify the specific field to which the term belongs. Translators can also make a mistake as a result of wrong referring of a term to one of the groups and choice of an inadequate way of translation. One more translator’s mistake is word-for-word translation when an English term or its components are analogous to a Ukrainian term, but they have another meaning. In translation it is necessary to take into consideration the meaning of the term in the particular situation and concrete context. It is also necessary to take into account the possible changes of term’s meaning if it is used in the plural form.