Медіатекст як дзеркало сучасного суспільства

Abstract

Стаття присвячена вивченню мовних (лексичних і стилістичних) засобів, притаманних сучасним цифровим ЗМІ України. У роботі досліджено специфіку публіцистичного тексту як дієвого інструменту впливу на суспільну свідомість, розглянуто стильові особливості сучасних медіатекстів. Виявлено, що найпопулярнішими жанрами на сторінках новинних порталів є власне новина і нарис. Джерелами фактичного матеріалу стали медіатексти інформаційного агентства новин «УНІАН», українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» і ТСН. Основними методами в роботі стали метод лінгвістичного аналізу, описовий метод, а також метод суцільної вибірки. Як показало дослідження, в умовах війни народжуються креативні прийоми для передавання актуальних реалій і вираження емоцій (часто навіть у жанрі новини), породжуючи нові форми, здатні відповідати глобальним викликам часу. Так, автори медіатекстів знаходять нові, експресивні засоби для номінації політичних особистостей, груп людей і навіть ворожої країни, а також самої війни. Виявлено, що одним з найбільш виразних стилістичних засобів слугує написання власних назв (прізвищ та географічних назв) з малої літери. Встановлено, що поруч із суспільно-політичною лексикою, властивою для публіцистичного стилю, у сучасних медіатекстах України функціонує лексика на позначення воєнних реалій. Окрему увагу приділено лексемі бавовна, яка набула нового значення. Аналіз медіатекстів дає змогу стверджувати, що яскравим стилістичним засобом у сучасних українських медіа є також обігрування прецедентних текстів. Як показало дослідження, сьогодні основними джерелами прецедентності стають висловлення російських політиків та пропагандистів, а також російські «скрєпи» і міфи. В українських ЗМІ трансформовані російські наративи часто набувають іронічного забарвлення. Водночас у вітчизняному інфопросторі зафіксовано й оригінальні вислови, які стають крилатими. У результаті дослідження зроблено висновок про те, що мова ЗМІ впливає на загальнонародну мову, водночас збагачуючись її одиницями, адже в мові відбиваються всі суспільно-політичні події, що їх переживає народ.

The article is devoted to the study of linguistic (lexical and stylistic) means essential for modern digital mass media of Ukraine. The work examines the specifics of the journalistic text as an effective tool for influencing public consciousness, and studies the stylistic features of modern media texts. It was found that the most popular genres on the pages of news portals are actual news and essays. The sources of factual material were the media texts of the news agency «UNIAN», Ukrainian national information agency «Ukrinform» and ТSN. The main methods in the work were the method of linguistic analysis, the descriptive method, as well as the continuous sampling method. As the research showed, creative techniques for conveying current realities and expressing emotions (often even in the news genre) are born in the conditions of war, giving rise to new forms capable of meeting the global challenges of the time. Thus, the authors of media texts find new, expressive means for the nomination of political personalities, groups of people and even the enemy country, as well as the war itself. It was found that one of the most expressive stylistic means is writing proper names (surnames and geographical names) with a lowercase letter. It was revealed that together with the socio-political lexis characteristic of the journalistic style, modern media texts of Ukraine have a terms to denote war realities. Particular attention is paid to the lexeme of бавовна, which has acquired a new meaning. The analysis of media texts makes it possible to assert that a bright stylistic tool in modern Ukrainian media is also play with precedent texts. As the study showed, today the main sources of precedent are the statements of Russian politicians and propagandists, as well as Russian values and myths. In the Ukrainian mass media, transformed Russian narratives often take on an ironic tone. At the same time, the domestic information space also recorded original phrases that became idiomatic. As a result of the study, it was concluded that the language of the mass media affects the national language, while being enriched with lexemes of the national language, because the language reflects all social and political events experienced by the people.