Проблема яничарства у лінгвоконцептуальному висвітленні (на матеріалі роману Р. Іваничука «Мальви»)

Abstract

У статті досліджено структуру та особливості лінгвалізації концепту «яничар» у романі Р. Іваничука «Мальви». Встановлено, що аналізований концепт має польову структуру: ядро (якому відповідає ім’я концепту), приядерну зону, периферію (ближню і дальню). До приядерної зони належать такі лексико-семантичні смисли: ‘жорстокий воїн’, ‘захисник Османської імперії’, ‘воїн, який стає ворогом співвітчизників’ тощо. Вони різною мірою корелюють зі словниковою дефініцією поняття. Концептуальні смисли, які відносимо до ближньої периферії, репрезентують наслідки політики Османської імперії щодо створення і забезпечення функціонування яничарського корпусу. Серед них: ‘воїн-чужинець’, ‘зухвалий воїн’, ‘бунтівник, що підриває засади імперії’, ‘братовбивця’, ‘потурнак’, ‘той, хто свідомо приймає ідентичність ворога’, ‘віровідступник’ тощо. До дальньої периферії відносимо лексико-семантичні смисли, сформовані на основі асоціацій, проведенні історичних паралелей, морального кодексу народу: ‘той, хто соромиться свого походження’, ‘зрадник рідного краю’, ‘зрадник батьків, опікунів’, ‘той, хто всюди почувається чужинцем’. З’ясовано, що концепт маркований переважно негативною оцінкою, поодиноко – позитивною. Важливу роль у його аксіологічній складовій відіграє сприйняття народом у цілому та автором твору зокрема яничарства різнопланово: подекуди – як трагічного явища, подекуди – як добровільної зради свого народу. Виявлено дистрибутивні зв’язки концепту із низкою образів у романі, насамперед із квітами мальвами, а через них – із Україною та персонажами твору, які вимушені зростати на чужині. Досліджено, що вербалізатори концепту найчастіше виражені іменниками. Багато з них утворено суфіксальним способом за допомогою словотвірних формантів зі значенням назв осіб (-ник-, -ець- тощо), а також складанням із суфіксацією. Окреслено роль концепту «яничар» в авторській та етнокультурній картині світу.

The article examines the structure and features of the linguisticization of the concept of “janissary” in R. Ivanichuk`s novel “Mallows”. It was established the analyzed concept has a field structure: the core (to which the name of the concept corresponds), the core zone, the periphery (near and far). The following lexical-semantic meanings belong to the nuclear zone: ‘brutal warrior’, ‘defender of the Ottoman Empire’, ‘warrior who becomes an enemy of his compatriots’, etc. They correlate to varying degrees with the dictionary definition of the concept. The conceptual meanings that we attribute to the near periphery represent the consequences of the policy of the Ottoman Empire regarding the creation and ensuring the functioning of the janissary corps. Among them: ‘foreign warrior’, ‘impertinent warrior’, ‘rebel who undermines the foundations of the empire’, ‘fratricide’, ‘poturnak’, ‘one who consciously assumes the identity of the enemy’, ‘apostate’, etc. To the far periphery are the lexical and semantic meanings formed on the basis of associations, drawing historical parallels, the moral code of the people: ‘the one who is ashamed of his origin’, ‘traitor of his native land’, ‘traitor of parents, guardians’, ‘the one who feels everywhere a stranger’. It was found out that the concept is mostly marked with a negative assessment, and occasionally with a positive one. An important role in its axiological component is played by the perception of Janissary by the people as a whole and by the author of the work in particular: in some places as a tragic phenomenon, in others as a voluntary betrayal of one's people. The distributive connections of the concept with a number of images in the novel have been revealed, primarily with mallow flowers, and through them with Ukraine and the characters of the work who are forced to grow up in a foreign land. It has been studied the verbalizers of the concept are most often expressed by nouns. Many of them are formed by the suffix method using word-forming formants with the meaning of personal names (- nyk-, -ets-, etc.), as well as compounding with a suffix. The role of the “janissary” concept in the author`s and ethnocultural picture of the world is outlined.