Комунікативний вимір соціальної реклами: лінгвопрагматичні характеристики адресанта та адресата

Abstract

У статті на матеріалі прикладів французької сучасної соціальної реклами досліджено основні лінгвопрагматичні характеристики адресанта на адресата рекламного повідомлення. Враховуючи комунікативну мету та функції рекламних повідомлень, адресата та адресанта було структуровано на конкретні підгрупи і наведено приклади до кожної з них. Адресант у французькій соціальній рекламі може бути представлений реальною урядовою чи неурядовою організацією, або є делегованим, тобто адресантом фактично виступає людина чи персоніфікований об’єкт, зображений на рекламному постері. Що стосується категорії адресата у французькій соціальній рекламі, вона переважно представлена такими формами: експліцитною, імпліцитною та віртуальною. Проаналізовані приклади показали, що у французькій соціальній рекламі домінує делегований адресант, оскільки в більшості випадків вигадана людина чи персоніфікований об’єкт звертається до потенційної аудиторії із зображення рекламного постеру. Окрім цього, аналіз повідомлень французької соціальної реклами показав, що адресант також часто може бути включеним до рекламного звернення. Таке включення зазвичай виражається вживанням дієслів у формі першої особи множини наказового способу. А іноді адресант навпаки себе дистанціює, вживаючи звернення на «ви» (друга особа множини наказового способу дієслова), таким чином, підкреслюючи розмежування відповідальності. Категорію адресата у свою чергу виражено у таких формах: а) експліцитній – адресата зображено на рекламному постері або на нього є посилання у самому тексті реклами; б) імпліцитній – не має експліцитних форм вираження у рекламному повідомленні; в) віртуальній – адресата представлено як віртуального комуніканта у мовному діалозі, він не має експліцитних виявів своєї присутності у комунікації. Однак опосередковано можна відчути його присутність у діалозі. Дуже рідко зустрічаються, але можливі випадки, коли адресант і адресат рекламного повідомлення можуть зливатися в одній особі.

In the article, based on the examples of modern French social advertising, the main linguistic-pragmatic characteristics of the addresser and the addressee of the advertising message are investigated. Considering the communicative purpose and functions of advertising messages, the categories of the addresser and the addressee were structured into specific subgroups and examples were given for each of them. The addresser in French social advertising can be represented by a real governmental or non-governmental organization, or is delegated, which means, the addressee is actually a person, or a personified object depicted on the advertising poster. As for the category of the addressee in French social advertising, it is mainly presented in the following forms: explicit, implicit and virtual. The analysed examples showed that the delegated addresser is mostly presented in French social advertising, since in most cases a fictional person or a personified object addresses the potential audience from the image of the advertising poster. In addition, the analysis of French social advertising messages showed that the addresser can also often be included in the advertising message. Such inclusion is usually expressed by the use of verbs in the form of the first person plural of the imperative mood. And sometimes the addresser, on the contrary, distances himself, using the address “you” (the second person plural of the imperative mood of the verb), thus emphasising the separation of responsibility. The category of the addressee is expressed in the following forms: a) explicit – the addressee is depicted on the advertising poster or there is a reference to him in the text of the advertisement itself; b) implicit – does not have explicit forms of expression in the advertising message; c) virtual – the addressee is presented as a virtual communicator in the language dialogue, he does not have explicit evidence of his presence in communication. However, one can indirectly feel his presence in the dialogue. There are sometimes the cases when the addressee and the addressee of the advertising message can merge into one person, but these cases are very rare presented in French advertising discourse.