Мовна складова у формуванні професійної культури майбутніх вчителів фізичної культури та тренерів

Abstract

Статтю присвячено вивченню проблеми формування мовної майстерності та мовного етикету як чинників формування рівня професійної мовної культури майбутніх викладачів фізичної культури та тренерів міжнорідного рівня кваліфікації під час навчального процесу у закладі вищої освіти. Автори пропонують перегляд та оновлення підходу до використання можливостей освітнього процессу, а саме підвищення рівня оволодіння мовними складовими професійної культури, розкривають зміст понять «мовна майстерність», «мовна культура», «мовний етикет», «вербальний імідж», «професійна культура» та «професійна культура мовлення». В статті проведено аналіз останніх досліджень, щодо змісту цих понять. Проаналізовано та уточнено безумовний зв’язок зазначених понять, їх вплив одне на одне та взаємодія з поняттям «роль тренера та викладача фізичної культури». Проведено аналіз обумовленності цих чинників рівня сформованості професійної культури як складових культурологічної моделі змісту освіти. Зважаючи на дані останніх досліджень, зроблено висновок, що проблема може бути вирішена в рамках якісного комплексного підходу до формування мовної компетентності. Проведено анкетування з метою виявлення оціночного рівня сформованості мовного етикету, мовної майстерності та вербального іміджу студентами різних курсів навчального закладу вищої освіти. Виявлено та проаналізовано, що низка питаннь, пов’язаних освідомленням рівня сформованості мовної майстерності було оцінено студентами першого курсу як незадовільний рівень Це є свідченням освідомлення студентами низького та невпевненого рівня сформованості мовної складової, а саме мовної майстерності та етикету, що може негативно впливати або гальмувати формування професійної культури майбутніх фахівців галузі спорту. Зроблено висновок, що виявлення цієї проблеми посилить тенденцію до переосмислення методів формування мовної компетентності під час навчального процесу в закладах вищої освіти.

The article is devoted to the study of the problem of the formation of language skills and language etiquette as factors in the formation of the level of professional language culture of future teachers of physical education and trainers of international qualification during the educational process in a higher education institution. The authors propose a review and update of the approach to using the opportunities of the educational process, namely, increasing the level of mastery of language components of professional culture, reveal the meaning of the concepts of "language mastery", "language culture", "language etiquette", "verbal image", "professional culture" and "professional speech culture". The article analyzes the latest research on the content of these concepts. The unconditional connection of these concepts, their influence on each other and the interaction with the concept of "the role of a trainer and teacher of physical culture" were analyzed and clarified. An analysis of the conditionality of these factors of the level of formation of professional culture as components of the cultural model of the content of education was carried out. Taking into account the data of the latest research, it was concluded that the problem can be solved within the framework of a qualitative comprehensive approach to the formation of language competence. A survey was conducted in order to identify the assessment level of formation of language etiquette, language skills and verbal image by students of different. It was revealed and analyzed that a number of questions related to the awareness of the level of formation of language skills were rated by first-year students as an unsatisfactory level. This is evidence of students' awareness of a low and uncertain level of formation of the language component, namely language skills and etiquette, which can negatively affect or inhibit formation of the professional culture of future specialists in the field of sports. It was concluded that the identification of this problem will strengthen the tendency to rethink the methods of formation of language competence during the educational process in instituti ons of higher education.