Народні балади Волині й волинського Полісся в записах Лесі Українки та членів її родини: регіональна специфіка сюжетів та мотивів

Abstract

У статті здійснено аналіз баладних сюжетів і мотивів з фольклорного репертуару Волині й волинського Полісся кінця ХІХ – початку ХХ ст. в записах Лесі Українки та членів її родини (Ольги та Михайла Косачів, Олени Пчілки), зокрема з метою виявлення їхньої регіональної специфіки в загальноукраїнському контексті. Хоча фольклористичний доробок Лесі Українки та її родинного оточення вже був об’єктом наукових студій (праці М. Деркач, К. Квітки, П. Одарченка, Л. Яросевич та ін.), народнобаладний пісенний матеріал, збережений завдяки небайдужості родини Косачів, спеціально не вивчався. З’ясовано, що до фіксації фольклорних текстів родину спонукало перебування в народному пісенному середовищі. Встановлено хронологію, географію записів, а також репертуар зібраного Косачами матеріалу – понад три десятки баладних текстів, більшість із яких походить із Ковельщини, деякі – зі Звягельщини. Виявлено, що серед балад, записаних Косачами, є сюжети з міжнародного баладного фонду (про мандрівку зведеної дівчини, на теми інцесту, про дівчину-воячку), а також ті, що постали на основі українських суспільних і побутових реалій (про суперництво в коханні, отруєння чарами, конфлікти між матір’ю і дітьми, чоловіком і дружиною, представниками різних соціальних станів тощо). Аналіз зібраного Косачами матеріалу засвідчує тематичну різноманітність, виразний національний колорит, регіональну специфіку сюжетів і мотивів. Доведено, що волинсько-поліські варіанти відображають особливості місцевого побуту, реалії суспільного життя, ментальні та гендерні стереотипи жителів краю, конфліктні моменти міжетнічних взаємин. Деякі з них мають локальну прив’язку, функціонують у ролі обрядових пісень (купальських, колядок тощо) та вирізняються місцевим мовним колоритом з елементами іноетнічних впливів.

The article analyzes ballads’ plots and motives from the folklore repertoire of Volyn and Volynian Polissia of the late 19th and early 20th centuries. The case study materials are the records made by Lesya Ukrainka and her family members (Olga and Mykhailo Kosaches, Olena Pchilka). The purpose of the study is to identify the ballads’ regional specificity in the all-Ukrainian context. Although many scholars elucidated the folklore-related works by Lesya Ukrainka and her family members (among them, works by M. Derkach, K. Kvitka, P. Odarchenko, L. Yarosevych, and others), there are only a few in-depth studies of folk ballad-song materials that were collected and preserved by the well-known Kosach family. It was the folk-singing environment in which they lived, that encouraged the family to record folklore texts. The research established the records' chronology and geography, focusing on the repertoire of the materials collected by the Kosaches. More than three dozen ballad texts of the collection have been considered, most of which originate from the Kovel and some from the Zviahel districts of the Volyn province. The study argue that among the ballads recorded by the Kosaches, there are stories from the international ballad fund (about a deceived girl and her wonderings, about incest, about a girl-warrior) and those that originated from the Ukrainian social and everyday realities (about rivalry in love, poisoning by charms, conflicts between mother and children, husband and wife, or representatives of different social statuses, etc.). Analysis of the material collected by Kosaches confirms the thematic diversity, distinct national flavor, and regional specificity of plots and motives. It has been proven that the Volyn-Polissia ballad versions reflect the features of local life, the realities of social life, mental and gender stereotypes of the region residents, and conflicting moments of inter-ethnic relations. Some of them have definitely local features, function as ritual songs (Kupal songs, carols, etc.), and are distinguished by a local linguistic flavor with elements of foreign influences.