Забезпечення свободи підприємницької діяльності: обов’язок держави і правові позиції суду

Abstract

У статті проаналізовано практику судів адміністративної юстиції в контексті аналізу їх правових позицій, звернених до обов’язку держави забезпечувати гарантований захист конституційного права особи на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Констатовано, що першопричиною появи низки спорів у сфері підприємництва здебільшого є не законодавчі прогалини чи неналежна якість і чіткість законів, а неправильне їх правозастосування, що пов’язано зі схильністю кожної сторони (контролюючий орган і суб’єкт підприємницької діяльності) тлумачити ці норми на свою користь. З’ясовано, що адміністративні суди, які створені і діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, сформували систему правових позицій, звернених на забезпечення свободи підприємництва в Україні. Досліджено, що такими правовими позиціями є: неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами; підставою для проведення інспекційного відвідування, має бути звернення не будь-якої фізичної особи, а лише особи, щодо якої порушено законодавство про працю, що спричинило шкоду її правам, закон-ним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньо-му природному середовищу чи безпеці держави; орган державного нагляду (контролю) в межах своїх повноважень під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати відповідні і належні пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю); суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов’язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в тому обсязі, який він вважає необхідним, що дає йому певну «маржу» для прояву власної дискреції в аспекті прийняття ним тих чи інших рішень, дій; різновидом нівелювання принципу свободи підприємницької діяльності є рекламний обман споживача; предметом позапланового контролю інспектора можуть бути лише ті питання, які стали правовою підставою для його проведення, що кореспондує вимогам та умовам свободи підприємницької діяльності в державі, не забороненої законом.

The article analyzes the practice of courts of administrative justice in the context of the analysis of their legal positions, addressed to the state’sobligation to ensure guaranteed protection of the constitutional right of a person to entrepreneurial activity, which is not prohibited by law.It has been established that the root cause of the emergence of a number of disputes in the field of entrepreneurship is mostly not legislative gaps or inadequate quality and clarity of laws, but their incorrect enforcement, which is connected with the tendency of each party (controlling body and subject of entrepreneurial activity) to interpret these norms in their own way benefit.It was found that the administrative courts, which were created and operate to protect the rights, freedoms and interests of individuals in the field of public-law relations, formed a system of legal positions aimed at ensuring the freedom of entrepreneurship in Ukraine. It has been investigated that such legal positions are: the inadmissibility of inspections of business entities based on anonymous and other groundless statements; the reason for conducting an inspection visit should not be an appeal by any physical person, but only by a person in respect of whom labor legislation has been violated, which has caused damage to his rights, legitimate interests, life or health, the surrounding natural environment or the security of the state; the body of state supervision (control) within the limits of its powers during the implementation of state supervision (control) has the right to receive relevant and appropriate explanations, certificates, documents, materials, information on issues arising during state supervision (control); during the implementation of state supervision (control), the business entity is obliged to provide documents, samples of products, explanations in the amount that it considers necessary, which gives it a certain «margin» to exercise its own discretion in the aspect of making certain decisions, actions; advertising deception of the consumer is a type of leveling of the principle of freedom of entrepreneurial activity; the subject of the inspector’s unscheduled control can be only those issues that became the legal basis for its conduct, which correspond to the requirements and conditions of freedom of entrepreneurial activity in the state, not prohibited by law.