Порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах російської збройної агресії

Abstract

У статті розглядаються питання недієвості норм міжнародного гуманітарного права під час сучасних збройних конфліктів, зміст окремих норм Женевських конвенцій з метою вдосконалення міжнародно-правового регулювання статусу жертв збройних конфліктів. Проведено аналіз міжнародно-правових актів, національних актів, прийнятих в Україні після введення воєнного стану в Україні, які спрямовані на вдосконалення статусу постраждалих від збройного конфлікту. Пропонується прийняти конвенційні норми міжнародного гуманітарного права в частині регулювання обмінів військовополоненими. Аналізуються існуючі визначення, які позначають окремі вразливі категорії цивільного населення під час збройного конфлікту, у взаємозв’язку з дефініцією «непрямі жертви збройного конфлікту». Пропозиції щодо створення координаційного органу, який би опікувався питаннями «непрямих жертв збройного конфлікту», розробки дієвого механізму компенсації за знищене або пошкоджене майно під час збройної агресії та визначення правового статусу осіб, які позбавлені або мають часткове обмеження особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.Робиться висновок, що норми міжнародного гуманітарного права потребують оновлення та доопрацювання задля забезпечення їх дотримання та виконання усіма суб’єктами міжнародного права у майбутньому, з урахуванням сучасних методів та способів ведення війни та змінам, що відбуваються у світовому та європейському безпековому середовищі. Наразі у міжнародному та національному законодав-стві відсутнє чітк е визначення - кого слід вважати осібами, постраждалими від збройної агресії. Відповідно до цього, потребують перегляду і конвенційні норми міжнародного гуманітарного права щодо обміну військовополоненими. Потребують удосконалення існуючі механізми забезпечення дотримання цих норм з метою зменшення страждань некомбатантів – осіб, що не приймають безпосередньої участі у збройному конфлікті.

The article addresses the issue of the ineffectiveness of norms of international huma-nitarian law during modern armed conflicts, the content of certain norms of the Geneva Conventions with the aim of improving the international legal regulation of the status of victims of armed conflicts. An analysis of international legal acts and national acts adopted in Ukraine after the introduction of martial law in Ukraine, which are aimed at improving the status of victims of the armed conflict, has been carried out. Attention is drawn to the fact that the russian-Ukrainian war qualifies as an international armed conflict, in which, in accordance with the norms of international humanitarian law, the combatants are given the status of prisoners of war. At the same time, russia grants them the status of “persons opposing a special military operation” without guaranteeing the protection of the rights of prisoners of war, does not distinguish the status of civilians in an armed conflict, which is a significant violation of the norms of international humanitarian law. It is proposed to adopt the conventional norms of international humanitarian law in terms of regulating the exchange of prisoners of war.Different definitions that denote certain vulnerable categories of the civilian population during an armed conflict are analyzed in relation to the definition of “indirect victims of an armed conflict”. Proposals for the creation of a coordinating body that would take care of the issues of indirect victims of the armed conflict, the development of an effective compensation mechanism for destroyed or damaged property during armed aggression, and the determination of the legal status of persons who have been deprived of personal freedom as a result of armed aggression against Ukraine are supported. Today, international and national legislation is clear on the appointment - who should be taken into account by the persons who suffered in the wake of the violent aggression. It is concluded that the norms of international humanitarian law need to be updated and revised for their future observance and implementation by all subjects of international law.