Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63822
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorПолякова, Т. М.-
dc.date.accessioned2024-07-22T08:12:08Z-
dc.date.available2024-07-22T08:12:08Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПолякова, Т. М. Жаргонізми в сучасній медійній практиці України (на матеріалі мови блогерів) / Т. М. Полякова // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2023. – Т. 2, вип. 29. – С. 34–38. – Бібліогр.: с. 38 (7 назв); рез. англ., укр. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/29/part_2/6.pdfuk
dc.identifier.issn2663-4899-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63822-
dc.description.abstractУ статті розглянуто низку найуживаніших жаргонізмів, які є популярним номінативним ресурсом у сучасному суспільно-політичному дискурсі. Дослідження виконано на широкому мовному інтернет-матеріалі різного ідеологічного спрямування, зібраному впродовж 2022–2023 рр. Доведено, що жаргонні елементи, поряд з метафорами, лексичними запозиченнями, оказіоналізмами, новітніми узуальними словотвірними похідними, є незмінним засобом реалізації експресивної і прагматичної функцій в українських текстах мас-медіа. Проаналізовано спектр жаргонізмів за їхнім походженням, первісною сферою вживання, хронологією використання у східнослов’янських мовах та специфікою новітнього функціонування. Встановлено семантичні зрушення, які притаманні деяким жаргонним елементам у політичному тексті, та особливості лексичної сполучуваності. Зафіксовано основні диференційні риси у жаргоновживанні українськомовних і російськомовних блогерів України. Автор статті доходить висновку, що функціонування в інтернет-текстах, які є суттєвим складником сучасних мас-медіа, необмеженої кількості жаргонізмів сигналізує про низку факторів і процесів. Це і ознака низької культури учасників комунікації, мовленнєвої зокрема, пошук вдалої експресії, що реалізується наведеними лексемами, які є активним, і можливо, переважним мовним арсеналом адресанта, і зниження нормованих меж редакційної політики певних медійних джерел. Жаргонізація і вульгаризація мови найбільше притаманні реальним, «живим» комунікантам електронних засобів масової інформації, зокрема інтернет-комунікантам, вони частково віддзеркалюють загальний рівень розвитку соціуму (тобто відповідають сучасним смакам суспільства), сигналізують про зростаючу конфліктність і взаємне неприйняття постатей протилежного табору політичного континууму.uk
dc.description.abstractIn the article emphasizes a number of the most used jargons which work as a popular nominal resource in the present social and political discourse. The study has been performed on wide Internet material of different ideological orientation collected during 2022–2023. Jargon elements together with metaphors, lexical borrowings, occasionalisms and new word derivatives, are proved to be an unchangeable mean to realize expressive and pragmatic function in Ukrainian texts of mass media. A spectrum of jargons has been analyzed by their origin, a primary area of application, the implementation chronology in East Slavonic languages and the specific features of modern functioning. We describe the main differential features in the use of jargons of the Ukrainian and Russian speaking bloggers of Ukraine. The author concludes, Internet texts are a significant component of the present media resources and a space for unlimited quantity of jargons, a basis for many factors and processes. It functions within the feature of a poor culture of the communication participants including a speech communication, the search for an appropriate expression being realized by the given lexemes. The latter are an active and probably a preferred language arsenal of an addresser, as well as the reduction of the regulatory boundaries of an editorial policy of certain media resources. Jargonization and vulgarization of the language are mostly appropriate for real, «living» communicators of electronic mass media communication, especially for Internet communicators. Partly, it reflects the general development of the society (i. e., it meets the modern tastes of the community), signals about a raising conflict and a mutual rejection of the opposite members.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"uk
dc.relation.ispartofseriesЗакарпатські філологічні студії;-
dc.subjectсуспільно-політичний дискурсuk
dc.subjectмова блогерівuk
dc.subjectжаргонізмuk
dc.subjectарготизмuk
dc.subjectсленгізмuk
dc.subjectлексичне запозиченняuk
dc.subjectвульгаризація мовиuk
dc.subjectsocial and political discourseuk
dc.subjectInternet bloggers languageuk
dc.subjectjargonsuk
dc.subjectargotismuk
dc.subjectslangsuk
dc.subjecta lexical borrowinguk
dc.subjectvulgarization of the languageuk
dc.titleЖаргонізми в сучасній медійній практиці України (на матеріалі мови блогерів)uk
dc.title.alternativeJargons in present media practice of Ukraine (based on the bloggers language)uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Располагается в коллекциях:Закарпатські філологічні студії Випуск 29 Том 2 2023

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ЖАРГОНІЗМИ В СУЧАСНІЙ МЕДІЙНІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ.pdf435.64 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.