Феноменологічна рецепція духовної кризи жінки у романі «Майже ніколи не навпаки»

Abstract

Мета статті. Стаття присвячена розкриттю жіночого образу, осмислення долі крізь призму історії і сприйняття історичних реалій доби через життя. Своєрідна модель людського буття розкрита у трьох новелах сімейної саги «Майже ніколи не навпаки» Марії Матіос. Марія Матіос вдало поєднує специфічний західноукраїнський колорит, міфологічні образи та сюжети із теперішнім буттям нашого народу, сучасними реаліями та закономірностями розвитку. М. Матіос постійно працює із таким жанром, як сімейна сага, її новели охоплюють життя цілої родини у декількох поколіннях. Основною особливістю творів письменниці можна також вважати часті посилання на історію нашої країни, ті події, що відбувалися у середині XX століття та мали доленосне значення для України. Через призму історії письменниця розповідає нам про життя звичайних людей у звичайних селах, життя яких спотворене війнами та бідами, що випробовують їхні характери. Життя героїв – це суперечливі психологічні феномени. Екзестенціалізм представлений як втілення ідеї унікальності людського буття в розкритті жіночого образу. Сучасний роман, особливо історичний, зазнає трансформацію жанрової природи, зміст якого полягає у зміні історичної події та історичного факту. На тлі історичних реальних подій зображено людські долі, трагічні і фатальні обставини, які призвели до неминучої біди. Людина з її долею, обставинами є центральною та головною в травматичному художньому осмисленні. Без осмислення апокаліптичного минулого, неможливо осмислення майбутнього. Головною складовою світоглядної еволюції, чи жанрової модифікації є змінене відчуття часу. Розкриття культурно – історичної ситуації через феномен національної історії і місця особистості в ній. Художня модель репрезентована через «чоловіче» та «жіноче» буття в романі. В українському художньому середовищі гендерне буття співвідноситься через жіночу картину дійсності. Сприймання гендерної моделі формується як складова соціокультурного утворення, яке спричинене різними соціальними чинниками. У статті проаналізовано феноменологічні рецепції, які впливають на вираження людського начала і осмислення основних векторів для суспільства. У статті висвітлено матеріал для розуміння ролі жіночої особистості в нашій історії і помітне місце жінки, її участь у процесах буття, внесок в історію суспільства, а значить неординарну роль у літературі.

The purpose of the article. Article is devoted to the disclosure of the female image, the understanding of fate through the prism of history and the perception of the historical realities of our time through life. A peculiar model of human existence is revealed in the three novellas of the family saga “Almost Never the Other Way” by Maria Mathios. Maria Matios successfully combines the specific Western Ukrainian flavor, mythological images and plots with the current existence of our people, modern realities and patterns of development. M. Matios constantly works with such a genre as the family saga, her novels cover the life of an entire family in several generations. The main feature of the writer’s works can also be considered frequent references to the history of our country, those events that took place in the middle of the 20th century and had a fateful significance for Ukraine. Through the prism of history, the writer tells us about the lives of ordinary people in ordinary villages, whose lives are distorted by wars and troubles that test their characters. The lives of the heroes are contradictory psychological phenomena. Existentialism is presented as the embodiment of the idea of the uniqueness of human existence in the disclosure of the female image. A modern novel, especially a historical one, is undergoing a transformation of genre nature, the meaning of which is a change in a historical event and a historical fact. Human destinies, tragic and fatal circumstances that led to inevitable misfortune are depicted against the background of real historical events. A person with his fate and circumstances is the central and main thing in the traumatic artistic interpretation. Without understanding the apocalyptic past, it is impossible to understand the future. The main component of worldview evolution or genre modification is a changed sense of time. Disclosure of the cultural and historical situation through the phenomenon of national history and the place of the individual in it. The artistic model is represented through “male” and “female” being in the novel. In the Ukrainian artistic environment, gender existence is correlated through the female picture of reality. The perception of the gender model is formed as a component of sociocultural education, which is caused by various social factors. The article analyzes phenomenological receptions that affect the expression of human nature and the understanding of the main vectors for society. The article highlights the material for understanding the role of the female personality in our history and the prominent place of a woman, her participation in the processes of life, her contribution to the history of society, and therefore her extraordinary role in literature.