Імагологічний дискурс «Казки мойого життя» Б. Лепкого

Abstract

У статті проаналізовано імагологічний дискурс у спогадах Б. Лепкого «Казка мойого життя» (1936–1941). Зроблено акцент на те, як письменник у своїх споминах оцінює та окреслює рецепцію Іншого очима дитини, що стала свідком полікультурного середовища провінційного Королівства Галичини та Володимирії часів новоутвореної федеративної Австро-Угорської монархії. Оглядово окреслено зміни суспільного життя кінця 1860-х рр. у Галичині, які відбулися як наслідок отримання поляками привілейованого становища. Висновується, що першим міжкультурним досвідом Б. Лепкого стало знайомство зі своєю нянею із сполонізованого українського роду Марією Яницькою. Майбутній письменник отримує виховання патріотично налаштованих матері та батька – священичої родини Лепких – які знайомлять сина з відмінностями між націями, репрезентанти яких живуть на теренах «старої нової» Австро-Угорської монархії. Простежено також реконструювання письменником власного осягнення мовної та національної ідентифікації. Власне з початком навчання у Бережанській гімназії Лепкий-учень знайомиться із мовною специфікою тогочасної шкільної освіти. Бережанська гімназія стала для Б. Лепкого місцем, де за неупередженого і виваженого керівництва директора-поляка М. Куровського було досягнуто національної злагоди між учнями та викладачами різних національностей навіть за умов, коли польська мова була офіційної мовою викладання. М. Куровський у спогадах Б. Лепкого постає справжнім педагогом, який виступав меценатом для талановитих учнів, а також відкрито демонстрував неупереджене ставлення до учнів-українців. У статті акцентовано на тому, що спогади Б. Лепкого слугують свідченням полікультурності феномену Галичини другої половини ХІХ століття, в якій утверджується потужний український національний рух у вкрай несприятливих обставинах. Цей рух не обмежувався працею виключно для потреб краю, а був спрямований також на розвиток українства в межах двох імперій – Австро-Угорської та російської.

The article analyses the imagological discourse in B. Lepkyi’s memoirs “The Fairy Tale of My Life” (1936–1941). The emphasis is placed on how the writer evaluates and outlines the reception of the Other in his memoirs through the eyes of a child who witnessed the multicultural environment of the provincial Kingdom of Galicia and Lodomeria during the newly formed federal Austro-Hungarian Monarchy. The changes of the late 1860s in Galicia, which occurred as a result of the Poles’ privileged position, are outlined. It is concluded that B. Lepkyi’s first intercultural experience was his acquaintance with his nanny from a polonized Ukrainian family, Maria Yanytska. The future writer first gained the experience of being raised by a patriotic mother and father who first introduced their son to the differences between the nations whose representatives lived in the “old new” Austro-Hungarian Monarchy. The writer’s reconstruction of his own comprehension of linguistic and national identification is also traced. It is with the beginning of his studies at the Berezhany Gymnasium (Gimnazjum w Brzeżanach) that Lepkyi becomes acquainted with the language specifics of the school education of that time. For B. Lepkyi, the Berezhany gymnasium became a place where, under the impartial and balanced leadership of the Polish principal Mateusz Kurowski, national harmony was achieved between students and teachers of different nationalities, even when Polish was the official language of teaching. In B. Lepkyi’s memoirs, M. Kurowski appears as a true educator who acted as a patron for talented students and openly demonstrated an impartial attitude towards Ukrainian students. The article emphasizes that B. Lepkyi’s memoirs serve as a confirmation of the multicultural phenomenon of Galicia in the 2nd half of the 19nth century, which established a powerful Ukrainian national movement in extremely unfavourable circumstances, which was not limited to working exclusively for the needs of the region, but was also aimed at the development of Ukrainians within the two empires – the Austro-Hungarian and Russian.