Types of lexical borrowing

Abstract

The article touches upon the main aspects of the phenomenon of lexical borrowing. The purpose of the article is to present a review of the linguistic literature, which highlights the process of borrowing lexical units from one language to another, studies this process, and also analyzes the ways of penetration of foreign lexical units into the recipient language. The new stage in the development of Ukraine’s relations with other countries contributes to the expansion of the sphere of contacts and new forms of communication between peoples. International cooperation is especially active in the humanitarian sphere, as well as in various fields of science and technology. In the process of development of international relations, the lexical composition of various languages is replenished. If the borrowed words meet the social need to express one or another concept, they enter the vocabulary of the target (recipient) language and over time become part of it. The specific weight of borrowed words in the lexical system of each language is continuously growing as a result of the formation of the global information space, social and economic processes aimed at world integration. Some aspects of the study of borrowed vocabulary, such as the types and degrees of its assimilation, the functioning of borrowed vocabulary in the target language are problems of linguistics that draw the attention of linguists and cause significant interest on the part of native speakers, who are not directly related to linguistics. Linguists distinguish different stages of entering of a borrowed lexical unit into the system of the target language. The absence of strict unified rules of conveying of the phonetical and graphical material of the source language by means of the material of the target language leads to the growth of different forms of one and the same lexical unit.

Процес запозичення лексичних одиниць з однієї мови в іншу є постійним і йому неможливо запобігти, оскільки в світі майже немає ізольованих націй і народів. За останні десятиліття значно розширилося співробітництво України з іншими державами в різних сферах. Ця співпраця надзвичайно важлива не лише в гуманітарній сфері, а й у різних галузях науки та техніки. Головною причиною цього є глобалізація всіх сфер людської діяльності. Кількість запозичених слів у сучасних мовах постійно зростає внаслідок соціально-економічних процесів, спрямованих на світову економічну інтеграцію. Входження іншомовного слова в систему мови-реципієнта, його засвоєння та функціонування в цій мові завжди буде в центрі уваги лінгвістів, а також користувачів мови. Лексичне запозичення – дуже складний процес. Результатом цього процесу є перетворення слова мови-джерела на нову лексичну одиницю мови-реципієнта відповідно до її фонетичних і граматичних особливостей. Численні запозичені слова потрапляють у систему мови-реципієнта і з часом асимілюються цією мовою. Дана стаття присвячена деяким теоретичним проблемам асиміляції запозичених слів. Лінгвісти виділяють різні етапи входження запозиченої лексичної одиниці в систему мови-реципієнта. У цій статті ми зробимо спробу проаналізувати точки зору різних лінгвістів на це складне мовне явище. Актуальність даної проблематики полягає також у тому, що для сучасних мов багато в чому невирішеною залишається проблема нормалізації та адаптації запозичених лексем у мові-реципієнті. Відсутність чітких уніфікованих норм щодо фонетико-графічної асиміляції іншомовних слів призводить до зростання варіативності при передачі нових запозичених лексичних одиниць, що, у свою чергу, сприяє закріпленню даних лексичних одиниць у некоректних формах, які суперечать нормам мови-реципієнта.