Universal jurisdiction and the obligation to extradite or prosecute

Abstract

The article is devoted to the question of the relationship between the aut dedere aut judicare principle and concepts of universal jurisdiction in international criminal law. Сooperation between states in the fight against international crimes involves, among other things, solving the issue of the exercise of national criminal jurisdiction, including universal jurisdiction, as well as the implementation of the aut dedere aut judicare principle. Providing universal jurisdiction is an important element of prosecuting alleged perpetrators of crimes of international concern, especially when the alleged perpetrator is not prosecuted in the territory where the crime was committed. It was determined that each state defines the scope of its criminal jurisdiction (including universal jurisdiction) and each state is responsible for determining the scope of its criminal law. States are required to conform to their international obligations, including refraining from interfering in the internal affairs of other states and implementing obligations on prosecution or extradition. A conclusion was made about the importance of distinguishing the concepts of universal jurisdiction and aut dedere aut judicare. Universal jurisdiction applies when there is no other connection to the state (territoriality, nationality, the protective principle or any other basis). Aut dedere aut judicare obligation entails the transfer of the case to the competent authorities for prosecution or extradition, not the establishment of jurisdiction. In order to fulfill the obligation aut dedere aut judicare, the state must already have passed laws criminalizing certain acts. An obligation aut dedere aut judicare does not only refer to serious crimes committed by a foreigner against a foreigner abroad. An aut dedere aut judicare obligation is not limited to situations in which a universal jurisdiction is required to be applied for the prosecution or extradition.

У статті розглядається співвідношення між принципом aut dedere aut judicare та універсальною юрисдикцією в міжнародному кримінальному праві. Встановлено, що співробітництво держав у боротьбі з міжнародною злочинністю передбачає, серед іншого, вирішення питання про здійснення кримінальної юрисдикції, у тому числі універсальної, а також реалізації принципу aut dedere aut judicare. Забезпечення універсальної юрисдикції є важливим елементом судового переслідування підозрюваних у вчиненні злочинів, що викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства, особливо у випадках, коли ймовірний злочинець не переслідувався на території держави вчинення злочину. Було встановлено, що кожна держава визначає сферу своєї кримінальної юрисдикції (включаючи універсальну юрисдикцію), і кожна держава самостійно визначає сферу дії свого кримінального права. Держави зобов’язані виконувати свої міжнародні зобов’язання, зокрема утримуватись від втручання у внутрішні справи інших держав, та виконувати зобов’язання щодо судового переслідування чи екстрадиції. Зроблено висновок про важливість розмежування між концепціями універсальної юрисдикції та aut dedere aut judicare. Універсальна юрисдикція застосовується у разі відсутності іншого зв’язку з державою (територіальності, національності, захисту або іншої правової підстави). Зобов’язання aut dedere aut judicare передбачає передачу справи компетентним органам для судового переслідування або екстрадиції, а не встановлення юрисдикції. Для виконання зобов’язання aut dedere aut judicare, держава повинна заздалегідь прийняти закони, які кри-міналізують певну поведінку. Зобов’язання autdedere aut judicare стосується не лише тяжких злочинів, вчинених іноземцем проти іноземця за кордоном. Зобов’язання aut dedere aut judicareне обмежується ситуаціями, в яких для судового переслідування або екстрадиції вимагається застосування універсальної юрисдикції.