Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/65801
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorСвітлик, Неля Михайлівна-
dc.date.accessioned2024-10-08T05:40:32Z-
dc.date.available2024-10-08T05:40:32Z-
dc.date.issued2024-09-
dc.identifier.citationСоціум. Документ. Комунікація. Т. 9. Вип. 1. 2024uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/65801-
dc.description.abstractАктуальність тематики публікації виражена тим, що приватна епістолярна спадщина є важливим джерелом для ґрунтовних історичних досліджень. Вона необхідна складова як для ширшого розуміння історичного контексту подій, так і для глибшого вивчення біографічних даних історичних постатей. Актуальності публікації додало і те, що вперше введено в науковий оббіг зміст епістолярної спадщини між В. Гнатюком та Г. Стрипським, матеріали, що не публікувалися окремо. Дана стаття присвячена дослідженню приватного листування між галицьким етнографом В. Гнатюком та закарпатським мовознавцем Г. Стрипським. Мета публікації – охарактеризувати 23 рукописні листи, написані Г. Стрипським до. В. Гнатюка, а також проаналізувати тематику листів, соціо-культурні проблеми, які обговорювалися в них. Для досягнення поставленої мети використано загальноісторичні та спеціальні методи історичного дослідження, а саме: критичний і комплексний методи аналізу джерел, історико-порівняльний, біографічний. В даній публікації, на основі опрацьованих листів, було проаналізовано шляхи культурного єднання українців Австро-Угорської імперії, зокрема книготоргівлю, спільні культурні заходи, організацію на Закарпатті читалень, концертів, збирання рукописних джерел. Досліджено процес становлення особистих контактів між вченими. В статті також охарактеризовано ключові проблеми, що були на шляху національного єднання. На основі аналізу листів, розглянуто мовну асиміляцію закарпатських українців з боку угорської влади. Також було проаналізовано шляхи поширення на Закарпатті москвофільських ідей та ідей політичного русинства, що ставали на заваді зближення місцевого населення з українцями по той бік Карпат та врешті приводили до стримування національного відродження в краї. В статті узагальнено роль епістолярної спадщини як важливого джерела для дослідження особистої співпраці між українськими вченими. Було встановлено, що листування В. Гнатюка і Г. Стрипського, які мали доволі теплі, дружні відносини є яскравим прикладом не тільки приватних відносин, а й джерелом для вивчення суспільної атмосфери та культурно-освітнього становища українців в імперії Габсбургів. Дане дослідження має практичну цінність, оскільки його матеріали можуть бути використані як у наукових розвідках, так і при викладанні краєзнавчої історії у вузах та школах.uk
dc.language.isoenuk
dc.publisherУніверситет Григорія Сковороди в Переяславіuk
dc.subjectепістолярна спадщина, культурні контакти, наукові взаємини, національне відродження, мовна ідентичність, русини-українці, інтелігенція.uk
dc.titleЛистування В. Гнатюка із Г. Стрипським як джерело особистої співпраціuk
dc.title.alternativeCorrespondence of V. Hnatyuk with H. Stripsky as a source of personal cooperationuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Society. Document. Communication, 9(1), 2024-82-91.pdf1.15 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.