Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/66455
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorКривцова, Марина Валеріївна-
dc.contributor.authorМалигіна, Ганна-
dc.contributor.authorСаламон, Іван-
dc.contributor.authorКалиняк, Марина Миколаївна-
dc.date.accessioned2024-10-29T09:16:40Z-
dc.date.available2024-10-29T09:16:40Z-
dc.date.issued2023-05-
dc.identifier.citationАнтибіотикорезистентність у мікробних біоплівках: порівняльний аналіз антибіотикорезистентності біоплівкотвірних та планктонних форм бактерій роду Staphylococcus. Intermedical journal, 2023/5/30. № 1. P. 40-44. https://journals.uzhnu.uz.ua/index.php/intermedical/article/view/634uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/66455-
dc.description.abstractОдним із факторів, що потенціює формування антибіотикорезистентності, є формування бактеріями біоплівки. У ході нашого дослідження від 185 хворих в умовах хронічного тонзиліту ізольовано 210 клінічних ізолятів мікроорганізмів. Домінуючими представниками, які ізолювали в 52,5% випадків, були бактерії родини Staphylococcaceae та Streptococcaceae (S. pyogenes), які виявляли у 37% випадків. Серед стафілококів переважав S. aureus (35,7%) рідше виділяли S. epidermidis (12%) та S. haemolyticus (4,8%). Дослідження ізолятів, виділених у разі хронічного тонзиліту, показало, що до утворення біоплівки були здатні 69 штамів бактерій роду Staphylococcus, серед них 50 – S. aureus, 3 – S. haemolyticus та 16 штамів S. epidermidis. Тобто біоплівкотвірними були 69 (62%) із 111 досліджених. Встановлено, що більшість стафілококів, які утворювали біоплівку, проявляли підвищений рівень резистентності до антибіотиків та входили до складу асоціацій. Найвищий рівень резистентності серед біоплівковтірних ізолятів S. aureus виявили до антибіотиків ампіцилін, тетрациклін, доксициклін, кларитроміцин, канаміцин, азитроміцин. Серед біоплівкотвірних ізолятів S. aureus встановлено значно вищий рівень резистентності до цефуроксиму, азитроміцину, антибіотиків тетрациклінового ряду, ніж серед планктонних штамів. До фторхінолонів, стійких планктонних ізолятів золотистого стафілококу виявлено не було. Серед епідермальних стафілококів виявлена аналогічна тенденція вищого рівня резистентності серед біоплівкотвірних ізолятів. Таку закономірність встановлено до ампіциліну, цефалексіну, макролідів, канаміцину та лінкоміцину. До фторхінолонів усі планктонні ізоляти епідермального стафілококу були чутливими, серед біоплівкотвірних – виявляли стійкі до ломефлоксацину. Аналіз чутливості мікроорганізмів до антибіотиків є важливим складником моніторингових досліджень циркуляції антибіотикорезистентних ізолятів. Водночас важливим є встановлення локальних та регіональних особливостей циркуляції антибіотикостійких штамів.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectмікробіні біоплівкиuk
dc.titleАнтибіотикорезистентність у мікробних біоплівках: порівняльний аналіз антибіотикорезистентності біоплівкотвірних та планктонних форм бактерій роду Staphylococcus.uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Располагается в коллекциях:Навчально-методичні видання кафедри генетики, фізіології рослин та мікробіології

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
антибіотикорезист у біоплівках.pdf542.4 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.