Цифрові права людини: доктринальні засади

Abstract

Автори відзначають, відбулася цифровізація державних послуг, що призвело до переходу більшості або принаймні значної кількості дер­жавних сервісів в електронний формат і дозво­лило говорити про появу концепцій електро­нної держави (уряду) (e-government). Поетап­на трансформація управління даними держави на основі цифрових технологій, розробка ком­плексних суперсервісів для отримання грома­дянами та бізнесом державних послуг в один клік (ДІЯ) отримала назву «цифрове державне управління». Проте на сьогодні ще склалося чіт­ке визначення і рамки поняття «цифрові права людини». Вони, здається, повинні охоплюва­ти всі права людини в умовах цифровізації та розвитку сучасних інформаційно-комунікацій­них технологій. Можна вважати, що це сфера інформаційного права, яка регулює права лю­дини, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій. Сюди можна віднести регулювання відносин у галузі обробки персональних даних, публікації інформації в мережі, обробку великих даних, застосування штучного інтелекту та ін.

Метою наукової статті є розгляд концепції цифрових прав та їх реалізації в українському та європейському правовому просторі, врахо­вуючи внесок українських науковців. Цифрова революція, що охопила світ, суттєво змінила спосіб спілкування, роботи та життя людей. Од­нак цей стрімкий технологічний розвиток несе з собою нові виклики для захисту прав людини. У цій статті розглядається поняття цифрових прав людини та їхні виміри в українському та євро­пейському контексті.

Вказується, вивчення та захист цифрових прав людини в сучасному світі вимагає комплек­сного підходу, враховуючи як український, так і європейський досвід. Роботи вітчизняних вче­них свідчать про актуальність проблеми та вка­зують на необхідність подальших досліджень у цій області. Цифрові права людини стають не­від'ємною частиною сучасного суспільства, де технології стрімко змінюють спосіб нашого життя та взаємодії. Україна, як і інші країни, стикаєть­ся з багатьма викликами у сфері цифрових прав, які зумовлені стрімким розвитком інформацій­но-комунікаційних технологій. З цього контек­сту: по-перше, розуміння цифрових прав та їх важливості стає необхідністю для кожного члена суспільства. Люди повинні знати про свої пра­ва та обов'язки в цифровому просторі, особливо щодо захисту приватності та персональних да­них; по-друге, розвиток цифрових прав в Україні повинен враховувати кращі практики європей­ських країн та світові стандарти. Удосконалення законодавства, підвищення обізнаності населен­ня та розвиток кіберзахисту - це ті аспекти, які потребують негайної уваги; по-третє, важливою співпраці між державою, громадянами, бізнесом та науковою спільнотою. Лише спільними зусил­лями можна створити ефективні та стійкі рішення для забезпечення цифрових прав українців.

The authors note that the digitization of public services has taken place, which has led to the transition of most or at least a significant number of public services to an electronic format and allowed us to talk about the emergence of concepts of electronic state (government) (e-government). The step-by-step transformation of state data management based on digital technologies, the development of complex super-services for citizens and businesses to receive public services in one click (DIY) was called «digital public administration». However, a clear definition and framework of the concept of «digital human rights» has yet to be developed. They seem to cover all human rights in the context of digitization and the development of modern information and communication technologies. It can be considered that this is the field of information law, which regulates human rights related to the use of information technologies. This includes the regulation of relations in the field of personal data processing, publication of information on the network, processing of big data, application of artificial intelligence, etc.