Нумізматичні знахідки з розкопок церкви на території Ужгородського замку за 2018, 2019 та 2023 роки

Abstract

Угорська монета широко відома у знахідках на території України, в той час як ретельне вивчення особливостей її обігу досі перебувало поза увагою науковців, спорадично висвітлювалися лише окремі питання. Мета дослідження. Ввести в науковий обіг та проаналізувати нумізматичний матеріал, виявлений археологами під час розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку, що відбувались у період з 2018 по 2023 роки. Навести аналіз виявленого археологами нумізматичного матеріалу в контексті обігу угорської монети в Україні. Висновки. Під час археологічних досліджень експедиція Ужгородського національного університету на території центральної нави Ужгородського замку виявила значну кількість монет Cередньовіччя та ранньомодерного періоду, в тому числі і тогочасні підробки. Найбільша кількість монет, виявлених археологами, відноситься до карбування королівства Угорщина. Офіційна монета в королівстві Угорщина була вперше випущена у Х столітті, хоча на території Закарпаття найдавніші угорські монети були зафіксовані за часів королів Коломана І Арпада (1095–1114) та Іштвана ІІ (1114–1131). На тепер можна стверджувати, що початок проникнення угорської монети на Закарпаття відбувся до кінця ХІ – початку ХІІ століття, в той час як власне монетне карбування в Угорщині тривало вже понад століття. До кінця XIV століття у знахідках з українських земель рідко зустрічалися угорські монети, на відміну від польських, литовських та богемських монет, якій й перебували в обігу. У період між XV і XVI століттями на території Західної Європи почала з'являтися все більша кількість угорських денаріїв із зображеннями Богородиці, перші з яких почали проникати на наші землі з часів правління Матвія I Корвіна (1458–1490) та Владислава II Ягеллона (1490–1516). Монети королівства Угорщини із зображенням Богородиці у XVI столітті займали сильні позиції на монетному ринку Буковини, Бессарабії, Закарпаття та Галичини, а випуск монет цього типу тривав понад століття. За матеріалами розкопок Ужгородського замку виявлено денарій з образом Діви Марії емісії Рудольфа ІІ (1572–1608), Матвія (160 –1619) та Фердинанда ІІ (1618–1625) Габсбургів. З початком карбування монет від імені імператора Леопольда I Габсбурга (1655–1705) починається новий етап у грошовому обігу. Останніми угорськими монетами, знайденими на місці зруйнованої церкви, що на території Ужгородського замку, є дуаріуси Леопольда І Габсбурга 1702–1703 років, викарбувані у Кермениці. Крім угорських монет різних володарів у знахідках з території церкви Ужгородського замку є й іноземні монети. Найціннішою та рідкісною монетою є срібний деньє графства Голландії, карбований за часів правління Флоріса IV, Вільгельма II та Флоріса V у 1222–1243–1256 роках. Огляд нумізматичної колекції з церкви Ужгородського замку засвідчує, що вона відповідає хронологічному діапазону пам‘ятки. Верхня її межа визначається початком XVIII століття, що якраз співпадає з часом руйнації храму. Нижня ж межа потребує певних уточнень.