Електоральні результати праворадикальних партій на виборах до Європейського парламенту 6-9 червня 2024 року

Abstract

Охарактеризовано результати виборів до Європейського парламенту Х скликання, які відбулися 6-9 червня 2024 року. Зазначено, що ці вибори характеризувалися найвищою явкою за всю історію проведення виборів до Європарламенту. Визначено такі потужні стимули до участі у виборах: 1) наростаюче відчуття страху й невизначеності перед непередбачуваними кризами (економічною, міграційною, кліматичною); 2) занепокоєння з приводу розгортання повномасштабного військового конфлікту у Європі, пов’язаного з російсько-українською війною; 3) геополітичні зміни, які торкнулися і європейців; 4) зростання впливу праворадикальних, євроскептичних партій, деякі з яких відкрито підтримують імперську путінську політику – «Альтернатива для Німеччини» (AfD), польська «Конфедерація Свободи та Незалежності» (KWN), «Австрійська партія свободи» (FPÖ); 5) стурбованість щодо збереження єврозони (єдиного європейського простору); 6) специфічні національні чинники та інше. Підкреслено, що за результатами виборів у Європейському парламенті було сформовано 8 фракцій. Якщо розглядати структуру Європарламенту по шкалі «ліві – праві», то вона виглядає наступним чином: «Ліві в Європейському парламенті» (The Left), Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), Зелені – Європейський вільний альянс (Greens/EFA), «Оновлення Європи» (Renew Europe), Європейська народна партія (EPP), Європейські консерватори та реформісти (ECR), Патріоти за Європу (PfE), «Європа суверенних націй» (ESN). З них чотири проєвропейські: 1) Європейська народна партія, 2) Прогресивний альянс соціалістів і демократів, 3) «Оновлення Європи», 4) «Зелені – Європейський вільний альянс» (454 депутати) і чотири євроскептичні: 1) «Європейські консерватори та реформісти», 2) «Ліві», 3) «Патріоти за Європу», 4) «Європа суверенних націй» (233 депутати). Акцентовано, що європейські вибори дещо змінили партійний ландшафт Європейського Союзу, при чому в деяких країнах їхні результати називають «політичним землетрусом» (наприклад, у Франції, Бельгії, Німеччині). У порівнянні з попередніми виборами до Європарламенту 2019 р. покращили свої результати Європейська народна партія, праворадикальні партії («Ідентичність і демократія», «Європейські консерватори та реформісти»), натомість погіршили – європейські «зелені» (фракція «Зелені – Європейський вільний альянс») і ліберальні партії (фракція «Оновлення Європи»). Зроблено висновок, що мейнстримні право- (ЄНП) та лівоцентристи (ПАСД) залишаються і надалі найбільшими фракціями Європарламенту, основою депутатської більшості, що свідчить про незмінність курсу на розвиток демократії, захист індивідуальних і колективних свобод у Європейському Союзі.