Соціальна інклюзія як пріоритет подальшого розвитку аграрного сектору і сільських територій

Abstract

Сільське господарство є пріоритетним сектором розвитку вітчизняної економіки, визначає її стратегічний вектор розвитку та можливості забезпечення продовольчої і національної безпеки. Проте, для вирішення цих важливих завдань необхідним є подолання інклюзивних соціальних розривів, які за сучасних умов мають місце у аграрному секторі та сільських територіях України. У статті досліджено зміст соціальної інклюзії, основні форми її прояву та наслідки для розвитку аграрної економіки. За результатами проведених аналітичних досліджень виявлено, що аграрному сектору економіки України притаманні значні соціально-економічні проблеми, які проявляються як скорочення відтворення сільського населення, розрив рівня доходів населення села і міст, проблеми зайнятості та безробіття, соціальних гарантій і умов життя, потенційних можливостей і перспектив для розвитку сільського населення. Важливість подолання інклюзивних соціальних розривів визнано світовою практикою та окреслено одним з стратегічних пріоритетів європейської аграрної політики та на рівні міжнародних організацій і об’єднань. Для вирішення цих проблем в межах національній практиці у статті було прийнято спробу обґрунтування системи стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку аграрного сектору і сільських територій. Окреслено напрями гармонізації інклюзивного розвитку та можливих механізмів їх забезпечення. Проаналізовано обсяги інклюзивного соціального інвестування в Україні. Виявлено вплив світових організацій і партнерств у сприянні вирішення завдань інклюзивного соціального розвитку селі. Аналіз стратегічних пріоритетів і реалій розвитку вітчизняної аграрної сфери показав, що соціальна інклюзія є важливим напрямом трансформацій для національної економіки, а пріоритетними її інструментами їх реалізації можуть стати наступні: інновації, інклюзивні ланцюги вартості, управління ризиками, стале використання ресурсів, активізація соціальної інтеграції на селі, імплементація інклюзивних моделей скорочення рівня бідності та забезпечення доступу до справедливого отримання і розподілу доходів мешканців сільських територій.

Agriculture is a priority sector of the development of the domestic economy, determines its strategic vector of development and the possibility of ensuring food and national security. However, in order to solve these important tasks, it is necessary to overcome inclusive social gaps, which under modern conditions take place in the agrarian sector and rural areas of Ukraine. The article examines the content of social inclusion, the main forms of its manifestation and consequences for the development of the agrarian economy. According to the results of analytical studies, it was found that the agricultural sector of Ukraine's economy is characterized by significant socio-economic problems, which are manifested as a reduction in the reproduction of the rural population, a gap in the income level of the rural and urban population, problems of employment and unemployment, social guarantees and living conditions, potential opportunities and prospects for the development of the rural population. The importance of overcoming inclusive social gaps is recognized by world practice and outlined as one of the strategic priorities of European agricultural policy and at the level of international organizations and associations. In order to solve these problems within national practice, the article made an attempt to justify the system of strategic priorities of socio-economic development of the agricultural sector and rural areas. The areas of harmonization of inclusive development and possible mechanisms of their provision are outlined. The volume of inclusive social investment in Ukraine is analyzed. The impact of international organizations and partnerships in helping to solve the tasks of inclusive social development of the village was revealed. The analysis of the strategic priorities and realities of the development of the domestic agrarian sphere showed that social inclusion is an important direction of transformations for the national economy, and the following can be its priority tools for their implementation: innovations, inclusive value chains, risk management, sustainable use of resources, activation of social integration in the countryside, implementation of inclusive models of poverty reduction and ensuring access to fair receipt and distribution of income for residents of rural areas.