Семантика і структура мікротопонімів міста Києва (на матеріалах історичних онімів пріорка, крістерова гірка, кинь-грусть)

Abstract

Топоніми посідають важливе місце в будь-якій мові, оскільки зміна історичних епох, соціально-політичні перетворення в суспільстві віддзеркалюються в мові крізь призму онімів, змінюючи своє семантико-культурологічне наповнення. Фіксація і системний аналіз онімного простору вимагає їхнього багатоаспектного опису із залученням відомостей з історії, культурології, соціології. У лінгвоукраїністиці на сьогодні сформувалися ономастичні школи з опису онімного середовища окремих регіонів України, проте топонімний простір м. Києва упродовж багатьох століть перебуває під значним впливом позалінгвальних чинників, активно видозмінюючись, що вимагає особливої уваги мовознавців. Об’єктом дослідження в статті є мікротопоніми Пріорка, Кристерова Гірка, Кинь-Грусть, розташовані м. Києва. Предмет дослідження – етимологічні, структурно-семантичні та прагматичні особливості зазначених мікротопонімів. Мета роботи – комплексно проаналізувати виокремлені мікротопоніми крізь призму їхніх етимологічних, структурних, семантичних і прагматичних виявів. В етимологічному аналізі мікротопонімів розкрито й історію аналізованого середовища, проаналізовано структурні та семантичні вияви мікротопонімів Пріорка, Кристерова Гірка, Кинь-Грусть, окрема увага приділена чинникам, під впливом яких виникають певні найменування в системі топонімного простору, що часто марковані соціокультурним або емоційно-естетичними складником, який сприяє поширенню та збереженню відповідних мікротопонімів. Аналізовані оніми відіграють і сьогодні значне історико-культурне значення. Вони репрезентовані ойконімами, ергонімами, дендронімами, урбанонімами. Отже, найменування міських топооб’єктів, тобто урбанонімія, значною мірою впливає на формування або коригування історичної пам’яті, творення нових знань про минуле, або спростування того, що вважали достовірним історичним фактом.

The place names have an important role in any language, since the change of historical epochs, socio-political transformations in society are reflected in the language through the perspective of onomatopoeia, changing their semantic and cultural content. Capturing and systematically analyzing onomatopoeia requires a multidimensional description of them, drawing on information from history, cultural studies, and sociology. Today, linguo-Ukrainian studies have formed onomastic schools to describe the onomastic environment of certain regions of Ukraine, but the toponymic space of Kyiv has been under the significant influence of extra-linguistic factors for many centuries, actively changing, which requires special attention of linguists. The object of study in the article is the microtoponyms Priorka, Kristerova Hirka, and Kyn-Hrust, located in Kyiv. The subject of the study deals with the etymological, structural, semantic and pragmatic features of these microtoponyms. The purpose of the paper is to comprehensively analyze the selected microtoponyms through the perspective of their etymological, structural, semantic and pragmatic manifestations. The etymological analysis of microplaces also reveals the history of the analyzed environment, as well as the structural and semantic manifestations of the microplaces Priorka, Kristerova Hirka, and Kyn-Hrust, with special attention paid to the factors that influence the emergence of certain names in the place name system, which are often marked by a sociocultural or emotional and aesthetic component that contributes to the spread and preservation of certain microplaces. The analyzed onymes still play a significant historical and cultural role today. They are represented by oikonyms, ergonyms, dreamonyms, and urbanonyms. Thus, the naming of urban topographical objects, i.e. urbanonomy, has a significant impact on the formation or correction of historical memory, the creation of new knowledge about the past, or the refutation of what was considered a reliable historical fact.