Cultural aspect of translating political texts

Abstract

This paper deals with the issues related to the translation of culture-specific units in political texts. Translation of such units can pose problems as it involves understanding messages encoded deeply in the culture of the social community. The translator of a political text should maintain balance between equivalence and adequacy in order to produce a smooth, comprehensible translation which preserves the same messages as the original text carries. Equivalence is commonly understood as the degree of semantic similarity between the source text (ST) and the target text (TT). This degree can vary with regard to the conceptual and structural differences between the source language (SL) and the target language (TL): the bigger the differences are the lower the equivalence level generally is. In case of insurmountable differences, the translator should sacrifice equivalence in favour of adequacy, or appropriateness of translation. This presupposes adapting the translation to the needs of the target audience, its value system, and background knowledge, if possible. Culture-specific units frequently encode values, beliefs, cultural norms of a social group which are hidden from other groups. Such units represent what is known as a visible part of the «cultural iceberg». To produce an adequate translation, a translator should have a clear understanding of the messages hidden «below the water surface». This understanding is commonly followed by the choice of a translation technique which could best cover the message in the TL. The paper follows the classification of the translation techniques which includes omission, expansion, using an exoticism, updating, creation, using a situational equivalent. The choice of a technique is determined by the character of a culture-specific unit and translator’s competence.

У цій статті розглядаються питання, пов’язані з особливостями перекладу культурно-специфічних одиниць у політичних текстах. Переклад таких одиниць може бути проблемним завданням, оскільки передбачає розуміння інформації, закодованої глибоко в культурі соціальної спільноти. Перекладач політичного тексту повинен зберігати баланс між еквівалентністю й адекватністю для створення зрозумілого перекладу, котрий зберігає ті самі ідеї, які передає текст оригіналу. Під еквівалентністю зазвичай розуміють ступінь семантичної схожості між текстом оригіналу (ТО) і текстом перекладу (ТП). Цей ступінь може варіюватися залежно від поняттєвих і структурних відмінностей між мовою оригіналу (МО) і мовою перекладу (МП): чим більшими є ці відмінності, тим зазвичай меншим є ступінь еквівалентності. У випадку, коли ці відмінності стають нездоланними, перекладач має поступитися еквівалентністю на користь адекватності, або доречності перекладу. Такий поступ передбачає адаптацію перекладу до потреб, цінностей, фонових знань цільової аудиторії, якщо в цьому є необхідність. У культурно-специфічних одиницях часто закодовані цінності, вірування, культурні норми соціальної групи, що приховані від інших груп. Такі одиниці репрезентують так звану видиму частину «культурного айсбергу». Для створення адекватного перекладу перекладачеві слід мати чітке розуміння інформації, прихованої «під поверхнею води». За таким розумінням зазвичай слідує вибір перекладацького прийому, здатного найкраще передати інформацію МП. У статті ми послуговуємося класифікацією перекладацьких прийомів, до якої зараховують випущення, розширення, використання екзотизмів, оновлення, креацію, використання ситуативного еквіваленту. Вибір прийому визначається особливостями культурно-специфічної одиниці та рівнем компетентності перекладача.