Хронотоп пустелі у романі Ісама Расема «Африканський танець»

Abstract

Дослідження присвячене аналізу хронотопу пустелі у романі Ісама Расема «Африканський танець». Метою статті є визначення ролі та функцій пустельного простору-часу у художній структурі твору, його впливу на розвиток сюжету та формування образів персонажів. Об’єктом дослідження виступає роман «Африканський танець», предметом – особливості реалізації хронотопу пустелі в тексті та його взаємозв’язок з іншими елементами художньої системи твору. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом до арабської літератури та постколоніальних студій, а також недостатньою вивченістю творчості Ісама Расема у літературознавстві. Аналіз хронотопу пустелі дозволяє глибше зрозуміти художній світ роману та його філософську проблематику, розкрити особливості авторського стилю та його місце у контексті сучасної арабської прози. У статті застосовано комплексний підхід із використанням методів структурно-семіотичного, наратологічного та герменевтичного аналізу. Теоретичною основою дослідження слугують праці М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Ж. Женетта та ін. Особлива увага приділяється висвітленню символічного значення пустелі як межового простору між реальним та міфологічним світами. Аналізується вплив пустельного хронотопу на трансформацію головного героя та інших персонажів, зокрема Абу Джанзіра, Марван-бея та Аріфа аль-Бішарі. Досліджується роль пустелі у розкритті основних тем роману: самотності, пошуку ідентичності, провини та спокути. Простежується, як через хронотоп пустелі автор створює багатошарову реальність, де переплітаються історичний час, міфологічний цикл та індивідуальний досвід персонажів. У роботі розглядається зв’язок між просторовими характеристиками пустелі (безмежність, пустота, мінливість) та часовими аспектами роману (циклічність, позачасовість, тривалість). Аналізується, як хронотоп пустелі впливає на наративну структуру твору, зокрема на чергування різних часових пластів та зміну оповідних перспектив. Окрема увага приділяється дослідженню мотиву подорожі через пустелю як ключового елементу сюжету та його символічного значення у духовних пошуках героїв. Розглядається також взаємодія хронотопу пустелі з іншими просторовими образами роману, зокрема оазисом, містом та водною стихією. У висновках підкреслюється ключова роль хронотопу пустелі у формуванні художньої цілісності роману та розкритті його філософського змісту. Визначається місце «Африканського танцю» у світлі традиції зображення пустелі в арабській літературі та його внесок у трактування цього образу. Дослідження відкриває перспективи для подальшого вивчення творчості Ісама Расема та сучасної арабської прози в аспекті просторово-часової організації художнього тексту.

This research is dedicated to an analysis of the desert chronotope in Issam Rassem’s novel African Dance. The aim of the article is to determine the role and functions of the desert space-time in the artistic structure of the work, its influence on plot development and character formation. The object of the study is the novel African Dance, while the subject is the peculiarities of the desert chronotope’s realisation in the text and its interrelation with other elements of the work’s artistic system. The relevance of the study is determined by the growing interest in Arabic literature and postcolonial studies, as well as the insufficient exploration of Issam Rassem’s works in literary studies. The analysis of the desert chronotope allows for a deeper understanding of the novel’s artistic world and its philosophical issues, revealing the author’s style peculiarities and his place in the context of contemporary Arabic prose. The article employs a comprehensive approach using methods of structural-semiotic, narratological and hermeneutic analysis. The theoretical foundation of the research is based on the works of M. Bakhtin, Y. Lotman, G. Genette and other scholars. Particular attention is paid to examining the symbolic meaning of the desert as a liminal space between the real and mythological worlds. The study analyses the influence of the desert chronotope on the transformation of the main character and other personages, particularly Abu Janzir, Marwan Bey and Arif al-Bishari. It explores the desert’s role in revealing the novel’s main themes: loneliness, search for identity, guilt and atonement. The research traces how the author creates a multi-layered reality through the desert chronotope, where historical time, mythological cycle and individual experiences of characters intertwine. The paper examines the connection between the spatial characteristics of the desert (infinity, emptiness, changeability) and the temporal aspects of the novel (cyclicity, timelessness, duration). It analyses how the desert chronotope affects the narrative structure of the work, particularly the alternation of different time layers and changes in narrative perspectives. Special attention is given to exploring the motif of journey through the desert as a key element of the plot and its symbolic meaning in the characters’ spiritual quests. The interaction of the desert chronotope with other spatial images in the novel, such as oasis, city and water element, is also considered. The conclusions emphasise the key role of the desert chronotope in forming the artistic integrity of the novel and revealing its philosophical content. The place of African Dance in the light of the desert depiction tradition in Arabic literature and its innovation in interpreting this image are outlined. The study opens perspectives for further exploration of Issam Rassem’s works and contemporary Arabic prose in terms of the spatial-temporal organisation of literary text.