Формування ультраструктурних адаптивних реакцій у тканинах організму при експериментальному паркінсонізмі

Abstract

Вивчали зміни ультраструктури тканин довгастого мозку, стріатума, легень та серця при експе риментальному паркінсонізмі, викликаному дією ротенону, який вводили однократно або протягом 2 тиж для з’ясування розвитку адаптивних реакцій. Показано, що при розвитку паркінсоноподіб ного стану порушення ультраструктури тканин, розвиток мітохондріальної та ендотеліальної дисфункції спостерігається не тільки у відділах головного мозку, а й в інших тканинах організму. Мітохондріальна дисфункція значно виражена у довгастому мозку, про що свідчить, по перше, зменшення загальної кількості мітохондрій на 35,7%, по друге, пошкодження їх ультраструктури більше ніж у 40% органел. Про ендотеліальну дисфункцію свідчила гіпергідратація гематоенце фалічного бар’єра. У тканині стріатума вказані зміни були незначними, натомість спостерігалося компенсаторне відновлення динамічних процесів у мітохондріальному апараті, зокрема fission-fusion процесів. У міокарді також істотно змінювалась ультраструктура, що свідчило про розвиток як мітохондріальної, так і ендотеліальної дисфункції. Також як і в тканині довгастого мозку близько 40% мітохондрій виявлялися пошкодженими, хоча слід зазначити, що спостерігалася хоча не вира жена, проте все таки достовірна (на 12,6%) активація морфогенезу мітохондрій. Гістогематичний бар’єр, зокрема його ендотеліальний шар, через деструктивні процеси потоншувався. Порушення ультраструктури спостерігалися і в легеневій тканині. Виявлено значні зміни у мітохондріальному апараті з пошкодженням структури мітохондрій. Проте відсоток структурно пошкоджених орга нел був значно (майже вдвічі) меншим, ніж у міокарді (сягав лише 25%). Товщина ендотеліального шару аерогематичного бар’єра зростала в середньому на 30%. У тканинах, де мітохондіально та ендотеліальна дисфункція при тривалому введенні ротенону була менше вираженою, починають формуватись адаптивні зміни, котрі, ймовірно, спостерігаються і у осіб з хворобою Паркінсона, що дає їм змогу пристосовуватись до наявного захворювання.