Політична рівність у контексті прямої демократії

Abstract

У статті автором досліджено особливості політичної участі громадян у прямій демократії, проаналізовано аспект політичної рівності в межах безпосередньої демократії з урахуванням різного соціально-економічного статусу публічних акторів. Мета статті полягає у системному аналізі переваг та недоліків прямої демократії під призмою політичної рівності громадян, систематизації аргументаційної бази, як прихильників, так і опонентів застосування інструментів безпосередньої демократії в реальних політичних системах. У ході наукового пошуку використовувалися системний, структурно-функціональний, бібліографічний та порівняльний методи. У науковій політичній думці виявлено два протилежні підходи до розуміння питання політичної рівності в контексті прямої демократії. Прихильники останньої обґрунтовують її переваги і зазначають, що безпосередня участь населення у політичних процесах сприятиме підвищенню політичної освіченості громадян, особливо тих, що не вирізняються високим соціально-економічним статусом. Окрім цього, пряма демократія може стати джерелом соціально-політичної зацікавленості та ефективності. Натомість опоненти прямої демократії доводять, що її популяризація матиме ефектом зменшення демократії як такої через превалювання позицій більш освічених та заможних громадян, відповідно, аспект політичної рівності буде нівельовано. Обидва табори науковців наводять як теоретичні, так і емпіричні аргументи, проте останні потребують більшого чисельного охоплення. Відповідно, подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані в бік розширення емпіричних аргументів на користь кожної з висвітлених позицій, а також уніфікації українського досвіду застосування інструментів прямої демократії та їхнього впливу на демократичність політичних процесів, рівень політичної культури та освіти населення.

In the article the author researches the features of political participation of citizens in direct democracy, analyzes the aspect of political equality within direct democracy, taking into account the different socio-economic status of public actors. The purpose of the article is to analyze systematically the advantages and disadvantages of direct democracy under the prism of political equality of citizens, systematization of the argument base, both supporters and opponents of the use of direct democracy in real political systems. Systematic, structural-functional, bibliographic and comparative methods were used in the scientific research. Two opposite approaches to understanding the issue of political equality in the context of direct democracy have been identified in scientific political thought. Proponents of the latter justify its advantages and note that the direct participation of the population in political processes will increase the political education of citizens, especially those who do not have a high socio-economic status. In addition, direct democracy can be a source of socio-political interest and efficiency. Instead, opponents of direct democracy argue that its promotion will have the effect of reducing democracy as such due to the prevalence of more educated and wealthy citizens, respectively, the aspect of political equality will be leveled. Both camps of scientists provide both theoretical and empirical arguments, but the latter needs more coverage. Accordingly, further scientific research may be aimed at expanding the empirical arguments in favor of each of the highlighted positions, as well as unifying the Ukrainian experience of using the tools of direct democracy and their impact on democratic political processes, political culture and education.