Процесуальна добросовісність і електронні технології у цивільному прав

Abstract

Стаття присвячена дослідженню категорії «процесуальна добросовісність» та застосування електронних технології у цивільному праві на підставі чинного законодавства із застосуванням комплексного системного аналізу у контексті протидії зловживання процесуальними правами. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації принципу процесуальної добросовісності у контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій. Предметом дослідження є норми вітчизняного законодавства, що регулюють реалізацію процесуальної добросовісності у цивільному праві України. Протидії зловживанням процесуальними правами пов’язана з двома принциповими моментами – з широкою поширеністю форм поведінки, які відносять до розглянутого правопорушення, та не розробленістю засобів ефективної боротьби з процесуальними зловживаннями. У правознавстві та у судовій практиці, для вирішення даної проблеми застосовуються поняття та категорії, що належать до сфери етики. Такою категорію є процесуальна добросовісність. У сучасних умовах актуалізуються дослідження категорії процесуальної добросовісності у цивільному праві. Добросовісність за природою є неправовою категорією, для визначення змісту якої необхідно звернення до інших понять і категорій етики. Категорія «процесуальна добросовісність» використовується законодавцем для опису меж правомірної поведінки та визначення можливої реалізації цивільних процесуальних прав. Зазначено, що надання категорії процесуальної добросовісності характеру юридичного обов’язку доцільно розглядати у контексті елементів нормативної та теоретичної конструкції зловживання процесуальними правами та механізму протидії зловживанням у цивільному праві. Категорія процесуальна добросовісність відіграє певну роль у визначенні критеріїв відмежування правомірні використання права від зловживання ним. Для цивільного процесуального права ця проблема є актуальною, адже за правовою природою цивільне право покликане опосередковувати конфлікт сторін, їх змагання і протидію.

The article is devoted to the study of the category «procedural integrity» and the use of electronic technologies in civil law based on the current legislation with the use of a complex system analysis in the context of countering the abuse of procedural rights. The object of the study is social relations that are formed in the process of implementing the principle of procedural fairness in the context of the use of information and communication technologies. The subject of the study is the norms of domestic legislation regulating the implementation of procedural fairness in the civil law of Ukraine. Countermeasures against the abuse of procedural rights is connected with two fundamental points – with the wide spread of forms of behavior that are attributed to the offense in question, and the lack of development of means of effective fight against procedural abuse. In jurisprudence and judicial practice, concepts and categories belonging to the field of ethics are used to solve this problem. Such a category is procedural integrity. In modern conditions, research on the category of procedural good faith in civil law is being updated. Good faith by nature is a non-legal category, to determine the content of which it is necessary to refer to other concepts and categories of ethics. The category «procedural good faith» is used by the legislator to describe the limits of lawful behavior and determine the possible implementation of civil procedural rights. It is noted that the provision of the category of procedural good faith as a legal obligation should be considered in the context of the elements of the normative and theoretical construction of the abuse of procedural rights and the mechanism of combating abuse in civil law. The category of procedural good faith plays a certain role in determining the criteria for distinguishing the legitimate use of the right from its abuse. This problem is relevant for civil procedural law, because by its legal nature, civil law is designed to mediate the conflict of the parties, their competition and opposition.