Бікамералізм: світовий досвід та українські перспективи

Abstract

У статті розглянуто та проаналізовано структуру парламентів країн світу. Їх досвід становлення однопалатної та двопалатної системи. Розглянуто перспективи впровадження бікамералізму в сучасній Україні. А саме актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що пріоритетами зовнішньополітичної діяльності України є посилення співпраці з ЄС та НАТО, реалізація амбіцій України щодо членства. Країна спирається на досвід європейських партнерів, прагнучи покращити економічне становище громадян. Наразі в Україні діє однопалатний парламент (монокамеральний). Перехід української держави до розвинутого демократичного стану є вочевидь наразі неможливим без структурної модернізації вітчизняної політичної системи. В першу чергу, йдеться про нагальну необхідність підвищення функціональної якості провідних політичних інститутів країни – парламенту, уряду та політичних партій. Одним із ефективних кроків, направлених на одночасне часткове вирішення усіх трьох перелічених завдань, є запровадження нової для України (але випробуваної в Європі та світі) структури парламенту – двопалатної. Протягом усієї історії дискусій з приводу впровадження другої палати парламенту в Україні можна виділити декілька окремих проєктів, які не є комплексними, однак являють собою спроби визначити, яка саме модель бікамеральної структури законодавчого органу є більш актуальною для політичної ситуації в Україні. Втім, ці спроби відзначалися епізодичним характером, не дійшли до стадії прийняття, незважаючи на те, що дані проєкти були потенційними засобами вирішення конкретних тимчасових інституціональних проблем. Водночас, зважаючи на складність української ситуації, а саме існування в країні низки сталих регіональних геоекономічних кластерів та геокультурних розколів, можливе запровадження двопалатного парламенту здатне створити скріплюючий інститут гарантованого представництва «регіональних бізнес-політичних інтересів» та запропонувати алгоритм нового співіснування в цілому розвинутого центру та регіонів-донорів, що катастрофічно регресують в інфраструктурі, бізнес-середовищі та інвестиційному накопиченні. Саме розбалансованість відносин «центр – периферія (регіони)», створюють проблеми внутрішньо національного протистояння по осі «Схід – Захід» та сприяють появі геополітичних викликів, так званих сценаріїв «федералізації» або «регіонального геополітичного самовизначення». Спробуємо відповісти на питання – чи потрібен бікамералізм унітарним державам та Україні зокрема.

The structure of parliaments of the world countries is considered in the article and analysed. Their experience of becoming of the unicameral and bicameral system. The prospects of introduction of бікамералізму are considered in modern Ukraine. Namely actuality of our research is predefined by that priorities of foreign-policy activity of Ukraine are strengthening of collaboration from ЄС and NATO, realization of ambitions of Ukraine in relation to membership. A country leans against experience of the European partners, aiming to improve economic position of citizens. Now unicameral parliament (монокамеральний) operates in Ukraine. Passing of the Ukrainian state to the developed democratic state is obviously now impossible without structural modernisation of the home political system. First of all, speech goes about the urgent necessity of increase of functional quality of leading political institutes of country – parliament, government and political parties. One of the effective steps sent to the simultaneous partial decision all three enumerated tasks is an input of new for Ukraine (but tested in Europe and world) of structure of parliament –bicameral. During all history of discussions concerning introduction of the second chamber of parliament in Ukraine it is possible to distinguish a few separate проєктів, that are not complex, however show a soba attempts to define, which one model of бікамеральної structure of legislative body is more actual for a political situation in Ukraine. However, these attempts were marked episodic character, did not reach an acceptance to the stage, without regard to that these projects were potential facilities of permission of concrete temporal institutional problems. At the same time, having regard to complication of the Ukrainian situation, namely existence is in the country of row of permanent regional геоекономічних clusters and geocultural dissidences, the possible input of bicameral parliament is able to create the clamping institute of assured представництва “of regional бізнес-політичних interests” and offer the algorithm of new coexistence of the center developed on the whole and regions-donors, that catastrophically regress in an infrastructure, business-environment and investment accumulation. Exactly disbalance of relations a “center is periphery (regions)”, create problems inwardly national opposition for axes “East is the West” and assist appearance of geopolitical calls, so-called scenarios of «федералізації» or “regional geopolitical self-determination”. Will try to answer a question – or бікамералізм is needed to the unitary states and Ukraine in particular.