Міжнародний досвід виконання актів органів конституційного контролю

Abstract

Порівняльне правознавство не завжди і не в першу чергу знаходиться в пошуках кращих варіантів або завжди є лише попереднім етапом реформування, а все частіше і глибше розуміється як важливий метод кращого розуміння власного права в дзеркалі інших правових систем в його перевагах і недоліках. У зв’язку з цим, порівняння конституційних юрисдикцій у всьому світі має на меті зробити нормальний будівельний блок архітектури чинних конституцій зрозумілим у своєму різноманітті та внутрішніх варіантах. Конституційна юрисдикція (як функція або як самостійний інститут) набула. Саме з цієї причини, однак, не можна очікувати однаковості в обсязі і вазі їх компетенції, в інтенсивності контролю і взагалі в їх ролі по відношенню до вищих державних органів.Сьогодні, як ніколи, зрозуміло, що правовий порядок широко охоплюється законодавством Європейського Союзу. Це не так зумовлена не тільки принципами прямої дії та примату цього закону які застосовуються в контексті статичного розподілу компетенцій між Європейським Сою-зом та його державами-членами. Як це насправді працює демонструє, що еволюція та захист ефективності норми та принципи правопорядку Європейського Союзу часто є не лише джерелом численних зобов’язань для національних органів влади державчленів, але й мотивацією для національних органів влади державчленів різних добровільних коригувань національного законодавства, навіть у сфери, які, в принципі, не підпадають під сферу застосування Право Європейського Союзу. Досвід участі держави учасників процесу об’єднання Європи що часто призводить до перегляду певних уявлень або певні фундаментальні елементи відповідних національних правових систем. Справді, або за своєю прямою дією та своєю першістю, або за так званим притягальним ефектом, право Європейського Союзу, з якого основними нормами тепер є Хартія основних прав, а через неї і прецедентне право Європейського суду з європейських прав. прав людини, надмірно зумовлює тлумачення та застосування закону також щодо питань, які зазвичай аналізуються виходячи з особливостей національного правопорядку.

Comparative jurisprudence is not always and primarily in search of better options or always only a preliminary stage of reform, but is increasingly understood as an important method of better understanding one’s own law in the mirror of other legal systems in its strengths and weaknesses. In this regard, the comparison of constitutional jurisdictions around the world aims to make the normal building block of the architecture of existing constitutions understandable in its diversity and internal variations. Constitutional jurisdiction (as a function or as an independent institution) has become established. It is for this reason, however, that we cannot expect uniformity in the scope and weight of their competence, in the intensity of their control and in their role in relation to the higher state bodies in general. Today, more than ever, it is clear that the legal order is broadly covered by European Union law. This is not only due to the principles of direct effect and primacy of this law, which apply in the context of a static division of competences between the European Union and its Member States. How this actually works demonstrates that the evolution and protection of the effectiveness of the EU legal order is often not only a source of numerous obligations for national authorities of the Member States, but also a motivation for national authorities of the Member States to make various voluntary adjustments to national legislation, even in areas that, in principle, do not fall within the scope of application of EU law The experience of participation in the process of European unification often leads to a revision of certain perceptions or certain fundamental elements of the respective national legal systems. Indeed, either by its direct effect and primacy, or by its so-called pull effect, European Union law, of which the Charter of Fundamental Rights is now the main norm, and through it the case law of the European Court of Human Rights, unduly determines the interpretation and application of the law also in respect of issues that are normally analysed on the basis of the specifics of the national legal order.