Окремі аспекти реалізації права вільно залишати територію України в умовах воєнного стану

Abstract

Вказується,в Основному Законі України закріплено положення, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Держава взяла на себе обов’язок утверджувати та забезпечувати права людини, гарантувати їй безпеку життєдіяльності в тому числі в умовах воєнного стану.Саме тому, у статті досліджуються окремі аспекти реалізації права вільно залишати територію України в умовах воєнного стану. Право на свободу пересування, зокрема право залишати територію країни, є важливим елементом конституційних прав людини, які гарантуються Основним Законом України. В умовах воєнного стану це право набуває особливої актуальності, оскільки національна безпека та громадський порядок потребують особливих правових заходів та обмежень. Аналізуються правові норми, що регулюють дане питання, зокрема Конституція України та вітчизняна нормативно-правова база. Розглядаються можливості та межі обмежень, які можуть бути накладені на право вільного залишення території України під час воєнного стану. Досліджується практика застосування цих норм, зокрема процедури отримання дозволів на виїзд, обмеження щодо певних категорій громадян, а також правові наслідки порушення встановлених обмежень.Особлива увага приділяється аналізу національного законодавства та правозастосовної практики, які стосуються обмеження права на свободу пересування в умовах воєнного стану. Розглядаються питання забезпечення балансу між національною безпекою та дотриманням прав і свобод громадян, а також правові механізми захисту прав громадян у разі їх порушення. У заключній частині наукової статті підкреслюється, що право вільно залишати територію України, гарантоване Конституцією, повинно забезпечуватися органами державної влади навіть в умовах воєнного стану. Будь-які обмеження цього права мають бути законними, тимчасовими, пропорційними та спрямованими на забезпечення загального блага. Незаконні обмеження повинні каратися відповідно до закону.

It is indicated that the Basic Law of Ukraine enshrines the provision that everyone who is legally present in the territory of Ukraine is guaranteed the right to freely leave the territory of Ukraine, with the exception of restrictions established by law. The state has assumed the duty to affirm and ensure human rights, to guarantee the safety of life, including in conditions of martial law.The article examines certain aspects of the implementation of the right to freely leave the territory of Ukraine under martial law. The right to freedom of movement, in particular the right to leave the territory of the country, is an important element of constitutional human rights guaranteed by the Basic Law of Ukraine. Under martial law, this right becomes especially relevant, as national security and public order require special legal measures and restrictions.The legal norms regulating this issue are analyzed, in particular the Constitution of Ukraine and the domestic legal framework. The possibilities and limits of restrictions that may be imposed on the right to freely leave the territory of Ukraine during martial law are considered. The practice of applying these norms is being studied, in particular the procedures for obtaining travel permits, restrictions on certain categories of citizens, as well as the legal consequences of violating the established restrictions.Special attention is paid to the analysis of national legislation and law enforcement practices related to the restriction of the right to freedom of movement under martial law. Issues of ensuring a balance between national security and observance of the rights and freedoms of citizens, as well as legal mechanisms for protecting the rights of citizens in case of their violation, are considered.In the final part of the scientific article, it is emphasized that the right to freely leave the territory of Ukraine, guaranteed by the Constitution, must be ensured by the state authorities even in the conditions of martial law. Any restrictions on this right must be lawful, temporary, proportionate and aimed at ensuring the common good. Unlawful restrictions should be punished according to law.