Мемуаристика як складник антимілітарної прози про події Першої світової війни

Abstract

У великому корпусі прозових творів українських авторів про Першу світову війну осібне місце посідає мемуаристика. Вона виявляється в різних жанрових формах: епістолярії, щоденникових записах, нотатках, спогадах тощо, що нерозривно пов’язані з іншими жанроутвореннями української оповідної прози не лише у творчості багатьох, але й почасти в одного письменника. Тому метою статті є з’ясування ідейно-естетичних особливостей мемуарної прози українських художників слова про події Першої світової війни. Відповідно до цього обрано для аналізу твори Ольги Кобилянської («Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки»), Костянтини Малицької (її листи до Марії Грінченко), щоденникові нотатки Володимира Винниченка та Степана Васильченка, що торкаються антимілітарних проблем із часів воєнного лихоліття, – «Щоденник» та «Окопний щоденник» відповідно, Олекси Кобця «Записки полоненого». Відтак задля вивчення таких різножанрових творів української мемуаристики обрано методологічні підходи: філологічний герменевтичний, конкретно-історичний і типологічний. У результаті цього з’ясовано художні характеристики мемуаристики В. Винниченка, К. Малицької, С. Васильченка, Олекси Кобця, доведено, як епістолярна форма епічного викладу узгоджена з формою оповідання О. Кобилянської. Власне, у цьому й виявляється новизна запропонованого літературознавчого дослідження, що, безумовно, матиме практичне значення: його результати можна використовувати як в аналізі української антивоєнної літератури, так і у творчості названих письменницьких постатей, а також під час вивчення означеної проблеми в середній та вищій школах. Проаналізовані твори української мемуаристики про події Першої світової війни засвідчують її різножанровість, ідейне та естетичне багатство, художню досконалість. Попри всю формотворчу неоднорідність листів, щоденників, спогадів, нотаток, ці жанри мають багато спільного (хоч базуються на особистісному письменницькому досвіді, а отже, є суб’єктивними, та все ж побудовані на реальних подіях, безпосередніх враженнях, а відтак становлять частину об’єктивного конкретно-історичного та національного простору).

Memoirs occupy a special place in the large body of prose works of Ukrainian authors about the First World War. It manifests itself in various genre forms: epistolary, diary entries, notes, memoirs, etc., which are inextricably linked with other genres of Ukrainian narrative prose not only in the works of many, but also partly in the works of one writer. Therefore, the purpose of the article is to clarify the ideological and aesthetic features of the memoir prose of Ukrainian artists of the word about the events of the First World War. Accordingly, the works of Olha Kobylianska ("Letter of a soldier sentenced to death to his wife"), Kostiantyna Malytska (her letters to Maria Hrinchenko), diary notes of Volodymyr Vynnychenko and Stepan Vasylchenko concerning anti-military issues since the military hard times, – "Diary" and "Trench Diary", respectively, of Oleksa Kobets "Notes of a Prisoner" were selected for analysis. Therefore, in order to study such multi-genre works of Ukrainian memoirs, the following methodological approaches were chosen: philological, hermeneutic, concrete- historical, and typological. As a result, the artistic characteristics of the memoirs of V. Vynnychenko, K. Malytska, S. Vasylchenko, and Oleksa Kobets were clarified, and it was proved how the epistolary form of the epic presentation is consistent with the form of the story of O. Kobylianska. Actually, this is the novelty of the proposed literary research, which will certainly have practical significance: its results can be used both in the analysis of Ukrainian anti-war literature and in the work of the said literary figures, as well as during the study of the specified problem in secondary and higher schools. The analyzed works of Ukrainian memoirs about the events of the First World War testify to its diversity, ideological and aesthetic richness, and artistic perfection. Despite all the formative heterogeneity of letters, diaries, memories, notes, these genres have a lot in common (although they are based on personal writing experience, and therefore are subjective, and yet they are built on real events, direct impressions, and therefore form part of objective concrete-historical and national space).