Медіація в контексті домашнього насильства і насильства за ознакою статі: дебати, що тривають, і потреба в посиленні захисту постраждалих

Abstract

У статті аналізується законодавча ініціатива щодо обмеження медіації у справах домашнього насильства та насильства за ознакою статті в контексті складних сучасних дебатів щодо природи гендерно зумовленого насильства, яке укорінене в значних владних дисбалансах, та забезпечення «автономії» постраждалих. Авторка досліджує аргументи як прихильників теорії «дисбалансу влад», так і прибічників погляду на постраждалих як «автономних суб’єктів», що протистоять протекціоністським втручанням у їхнє життя, і зосереджує увагу на концепті реляційної автономії, який допомагає створити прийнятну модель реагування на гендерно зумовлене насильство з урахуванням структурних соціальних асиметрій, що лежать в його основі. Звертаючись до «золотого стандарту» Стамбульської конвенції, яка забезпечує найвищий рівень захисту постраждалих від гендерно зумовленого насильства, авторка підтримує законопроект щодо обмеження медіації у справах домашнього насильства та насильства за ознакою статі, спираючись на ст. 48 Стамбульської конвенції та її тлумачення у Пояснювальній доповіді до неї, практику GREVIO, моніторингового органу Конвенції, та гендерно сенситивну практику Європейського суду з прав людини, який встановлює у справах домашнього насильства стандарт «спеціальної обачності». Авторка пропонує уточнення до законопроекту в частині розкриття змісту та обсягу понять «випадків домашнього насильства та на-сильства за ознакою статі», формуючи чіткий перелік ситуацій, коли неможлива медіація. Це стосується випадків адміністративних та кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством та насильством за ознакою статі, а також ситуацій, де застосовувалися спеціальні заходи протидії домашньому насильству, передбачені профільними законами. Окрім того, авторка звертає увагу на важливість перевірки цивільних проваджень, пов’язаних з сімейними спорами, на предмет виявлення випадків гендерно зумовленого насильства.Аналізуючи кваліфікаційні стандарти діяльності медіаторів в Україні, дослідниця звертає увагу на потенційні ризики реприватизації насильства та вторинної віктимізації постраждалих і підкреслює значущість судового способу захисту у справах домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

The article analyzes the legislative initiative to limit mediation in domestic violence and domestic violence cases in the context of complex contemporary debates about the nature of gender-based violence, which is rooted in significant power imbalances, and ensuring the «autonomy» of victims.The author examines the arguments of both supporters of the theory of «imbalance of power» and supporters of the view of victims as «autonomous subjects» who oppose protectionist interventions in their lives, and focuses attention on the concept of relational autonomy, which helps to create an acceptable model of response to gender-based violence, taking into account the structural social asymmetries underlying it.Referring to the «gold standard» of the Istanbul Convention, which provides the highest level of protection for victims of gender-based violence, the author supports the draft law on limiting mediation in cases of domestic violence and gender-based violence, based on Art. 48 of the Istanbul Convention and its interpretation in the Explanatory Report, the practice of GREVIO, the monitoring body of the Convention, and the gender-sensitive practice of the European Court of Human Rights, which establishes the standard of «special diligence» in cases of domestic violence.The author proposes clarifications to the draft law in terms of disclosure of the content and scope of the concepts of «cases of domestic violence and gender-based violence», forming a clear list of situations when mediation is impossible. This applies to cases of administrative and criminal offenses related to domestic violence and gender-based violence, as well as situations where special measures against domestic violence provided for by core laws were applied. In addition, the author draws attention to the importance of screening civil proceedings related to family disputes to identify cases of gender-based violence.Analyzing the qualification standards of mediators in Ukraine, the researcher draws attention to the potential risks of re-privatization of violence and secondary victimization of victims and emphasizes the importance of judicial protection in cases of domestic violence and gender-based violence.