Особистісний чинник у теорії соціалконструктивізму на прикладі Урсули фон дер Ляєн

Abstract

У статті розкрито роль індивіда, як недержавного актора міжнародних відносин крізь призму соціалконструктивізму. Сучасні теоретики міжнародних відносин переосмислюють роль держави, як актора, надають особистості окреме значення у міжнародній політиці. Адже індивід, як очільник держави, міжнародної організації чи лідер громадської думки, має змогу здійснювати політичну діяльність, приймати релевантні рішення в межах середовища, в якому перебуває. Соціалконструктивісти у 90-х р. ХХ ст., розпочали аналіз місця індивіда у системі міжнародних відносин, спираючись на поняття ідентичності (concept of identity) та дискурсивні підходи (discursive approaches). Шляхом залучення підходів суміжних суспільних дисциплін (зокрема психології та соціології) у вивчення міжнародних відносин, учені намагаються осмислити діяльність окремого індивіда, з’ясувати вплив особистісного світогляду на політичні рішення й дослідити їхнє значення як для релевантних акторів/інституцій, так і для динаміки міжнародного середовища. Теоретики стверджують, що особистісні характеристики і обставини значною мірою впливають на діяльність та прийняття рішень. При аналізі індивіда спершу виокремлюють тип ідентичності, до якого він належить. Ідентичність, що формується в дитинстві, має здатність змінюватись у процесі інтеракцій з іншими особами, а також зазнає впливу з боку зовнішніх чинників. При цьому індивід артикулює наративи в межах конкретного дискурсу, оскільки останній пов’язаний із типом ідентичності. У статті досліджується Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. З огляду на власний винятковий досвід, лідерка артикулює радикальні наративи, спрямовані на внутрішні трансформації Європейського Союзу та переформатування принципів його відносин із третіми сторонами. У статті розглянуто окремі особистісні характеристики Урсули фон дер Ляєн, виокремлено тип її ідентичності та проаналізовано дискурс.

The article reveals the role of the individual as a non-state actor in international relations and its vision by representatives of social constructivism. Theorists rethink the role of the state as an actor, while giving the individual a separate place in the system of relations. An individual – a head of state, an international organization or an opinion leader – is able to conduct political activities and make decisions within the environment in which he or she lives. In the 1990s, social constructivists began analyzing the place of the individual in the system of international relations, relying on the concept of identity and discursive approaches. By integrating related social sciences (in particular psychology and sociology) into the study of international relations, scholars are able to better understand the activities of an individual, the dynamics of the influence of worldview on the final decision, and the importance of this decision both for the institutions within which he or she works and for the processes in the international environment in general. Theorists argue that personal characteristics and the circumstances in which they were formed influence the activities and decision-making of the final subject. When analyzing a particular individual, the type of identity to which he or she belongs is first identified. The identity formed in childhood has the ability to change in the process of interactions with other individuals, and is also influenced by external factors/irritants. At the same time, an individual articulates narratives within a particular discourse, as the latter stems from the type of identity. Ursula von der Leyen, President of the European Commission, was chosen as the object of analysis. Given her exceptional experience, the leader articulates radical narratives aimed at internal transformations of the European Union and reformats the principles of the Union's relations with third parties. The article examines some of Ursula von der Leyen's personal characteristics, identifies the type of her identity, and analyzes her discourse.