Історико-правові аспекти використання земельних ділянок для садівництва

Abstract

В статті в межах історичного зрізу зосереджено увагу на особливостях законодавчого забезпечення становлення та розвитку використання земельних ділянок для садівництва. З огляду на те, що сучасна правова регламентація використання земельних ділянок у сфері садівництва, суттєво різниться з тією, що мала місце до початку земельної реформи в Україні, в статті проводиться аналіз нормативно-правової бази, яка стала підґрунтям започаткування означеного виду землекористування. В результаті аналізу характеризується роль садівницьких та виноградарських товариств, які ще за радянських часів були користувачами земель для колективного садівництва та виноградарства. При цьому акцентується увага на тому, що Земельний кодекс УРСР 1970 р. закріплював лише колективну організаційно-правову форму садівництва (виноградарства) та містив положення, згідно з якими землі, зайняті колективними садами перебувають у постійному користуванні садівницьких (виноградарських) товариств. Земельні ділянки надавалися їм за рахунок земель запасу, державного лісового фонду, вільних земель в межах населених пунктів. Членам товариства могли бути лише громадяни, які не користувалися присадибними ділянками і городами. Діяльність кожного товариства як юридичної особи була унормована статутом товариства, зареєстрованим у встановленому порядку. На земельних ділянках для колективного садівництва (виноградарства) члени товариства мали на колективних засадах закладати сади і виноградники та здійснювати будівництво садових будівель літнього типу. Окрему увагу в статті приділено аналізу суспільних відносин, які формуються у сфері ведення садівництва, та які зазнали суттєвих змін у зв’язку із започаткуванням земельної реформи, а також з прийняттям Земельного кодексу УРСР 1990 р. та нової його редакції 1992 року.В статті аналізуються також і положення чинного Земельного кодексу України, які врегульовують механізм передачі земель загального користування у приватну власність юридичної особи садівницьких товариств, досліджується у порівняльному аспекті правовий режим земель загального користування та інших категорій земель України.

The article focuses on the peculiarities of legislative support for the establishment and development of land plots for horticulture within a historical context. Given that the current legal regulation of land use in the field of horticulture significantly differs from that which existed before the start of land reform in Ukraine, the article analyses the normative-legal framework that has laid the groundwork for the initiation of this type of land use.As a result of the analysis, the role of gardening and viticulture societies is characterized, which were users of land for collective gardening and viticulture even during Soviet times. Attention is drawn to the fact that the Land Code of the Ukrainian SSR of 1970 enshrined only the collective organizational and legal form of gardening (viticulture) and contained provisions according to which the lands occupied by collective gardens are in permanent use by gardening (viticulture) societies.Land plots were allocated to them from reserve lands, the state forest fund, and vacant lands within populated areas. Membership in the society was limited to citizens who did not own private plots or gardens. The activities of each society as a legal entity were regulated by the society’s charter, which was registered in accordance with established procedures. On the land plots designated for collective gardening (viticulture), members of the society were to establish orchards and vineyards on a collective basis and carry out the construction of summer-type garden buildings.Special attention in the article is given to the analysis of social relations that are formed in the field of gardening, which have undergone significant changes due to the initiation of land reform, as well as the adoption of the Land Code of the Ukrainian SSR in 1990 and its new edition in 1992.The article also analyzes the provisions of the current Land Code of Ukraine that regulate the mechanism for transferring land of general use into private ownership of legal entities of gardening societies. It examines, in a comparative aspect, the legal regime of land of general use and other categories of land in Ukraine.