Пропаганда і м’яка сила у зовнішній політиці Північної Кореї

Abstract

Упродовж останнього часу влада Північної Кореї значно наростила та диверсифікувала свою активність у сфері впливу на іноземні цільові аудиторії громадськості, передусім у таких країнах, як Південна Корея та Китай, але також і в глобальному інформаційному просторі. Проте у наукових роботах ця діяльність представлена фрагментарно, а зовнішня пропаганда КНДР та нарощення нею м’якої сили у міжнародних відносинах почали цікавити дослідників порівняно нещодавно. Водночас актуальність цієї теми лише зростає, адже в середовищі глобальних комунікацій недемократичні режими знаходять нові шляхи укріплення своїх позицій, що створює загрози для демократичного світу. Головним завданням статті є виявити особливості, а також сильні та слабкі сторони пропаганди й інших засобів нарощення м’якої сили КНДР як елементів стратегії зовнішньої політики цієї держави в сучасних реаліях. У ній стверджується, що Північна Корея здатна суттєво наростити свою м’яку силу у майбутньому. Цьому сприяє низка чинників, з-поміж яких: широка відомість КНДР та її лідера у світі і великий інтерес до них у медіа та серед простих людей; особливості поширення інформації в сучасному інформаційно-комунікаційному просторі; утвердження багатополярної системи у міжнародних відносинах та посилення авторитарних держав; можливості КНДР застосовувати різноманітний інструментарій пропаганди та мобілізувати для цього власне населення. Також у статті розглянуто стратегії, методи та засоби ведення пропаганди, які використовує Пхеньян, зокрема так звані «тактику краси» і «тактику вразливості», результатом яких є широке залучення молодих жінок та дітей до інформаційної діяльності, спрямованої на закордонні аудиторії. На конкретних прикладах досліджено трансформацію активності КНДР у закордонних соціальних мережах та зроблено висновок про її явно пропагандистський характер.

In last decades, the North Korean authorities have significantly increased and diversified their communication activity aimed at foreign publics, primarily in countries such as South Korea and China, but also in the global information environment. Since the DPRK did not introduce any innovations in this field of foreign policy earlier, its development of soft power in international relations has started to interest researchers relatively recently. The relevance of this topic is only growing, because in global communication environment non-democratic regimes are finding new ways to strengthen their positions, which poses significant threats to the democratic world. The main task of the article is to identify the features, as well as the strengths and weaknesses of DPRK’s propaganda and other means of increasing its soft power as elements of the foreign policy strategy of this state in the current conditions. It argues that North Korea is capable of significantly developing its soft power in the future. This is facilitated by a number of factors, among which: the fact that the DPRK and its leader are widely known in the world and there is a great interest in them among people; the emergence of new ways of spreading information in the modern communication environment; the establishment of a multipolar system in international relations and the strengthening of authoritarian states; the ability of the DPRK to use a variety of propaganda tools and to mobilize its own population for this purpose. The article also examines the strategies, methods and means of propaganda used by Pyongyang, in particular the so-called “beauty tactics” and “vulnerability tactics”, which result in widespread involvement of young women and children in international communication activity aimed at foreign publics. Using specific examples, the transformation of North Korea’s activity in foreign social networks is studied and features that testify to its clearly propagandistic nature are highlighted.