Правові засоби протидії «бурштиновим» зловживанням: проблеми застосування та оптимізації

Abstract

Статтю присвячено висвітленню окремих проблем, пов’язаних із застосуванням кримінально-правових засобів щодо осіб, які вчиняють передбачене ст. 2401 КК України незаконне видобування, збут, придбання, передачу, пересилання, перевезення, переробку бурштину, та із вдосконаленням таких засобів. Наголос зроблено на вивченні відповідної судової практики. Аргументовано положення про необхідність диференціації кримінальної відповідальності за незаконні дії з бурштином залежно від групових форм співучасті. Доведено, що пропоноване вдосконалення ст. 2401 КК України узгоджуватиметься з усталеними у правничій науці вимогами до конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень. Підтримано теоретичну позицію, згідно з якою, якщо відповідний склад кримінального правопорушення не передбачає таких ознак, як його вчинення за попередньою змовою групою осіб та організованою групою, то кваліфікація вчиненого організатором та учасниками групи має здійснюватися з посиланням у формулі кваліфікації на ч. 2 або ч. 3 ст. 28 КК України із включенням до юридичного формулювання обвинувачення характеристики «вчинене за попередньою змовою групою» або «вчинене організованою групою».На підставі вивчення матеріалів судової практики констатовано розповсюдженість звільнення осіб, які вчиняють аналізований злочин, від відбування покарання (ст. 75 КК України), показано недосконалість санкцій ст. 2401 КК України, висловлено міркування щодо їх оптимізації, а саме закріплення в ч. 1 ст. 2401 КК України штрафу як безальтернативного основного покарання, а в ч. 2 і ч. 3 цієї статті – альтернативних покарань у виді штрафу та позбавлення волі на певний строк. Продемонстровано недосконалість судової практики, пов’язаної із забезпеченням індивідуалізації кримінальної відповідальності за «бурштинові» делікти, – призначення штрафу як основного виду покарання у мінімальному розмірі і неврахування ролі, характеру та ступеня участі кожного зі співучасників у вчиненні кримінального правопорушення.

The article is devoted to the coverage of certain problems related to the use of criminal legal means against persons who commit the crimes provided for in Art. 2401 of the Criminal Code of Ukraine illegal extraction, sale, acquisition, transfer, forwarding, transportation, processing of amber, and with the improvement of such means. Emphasis is placed on the study of relevant judicial practice.The provision on the need to differentiate criminal responsibility for illegal actions with amber depending on group forms of complicity is argued. It is proved that the proposed improvement of Art. 2401 of the Criminal Code of Ukraine will be consistent with the requirements established in jurisprudence for the construction of qualified compositions of criminal offenses.The theoretical position is supported, according to which, if the relevant composition of the criminal offense does not include such features as its commission by a group of persons and an organized group, then the qualification of the offense committed by the organizer and members of the group should be carried out with a reference in the qualification formula to part 2 or part 3 st. 28 of the Criminal Code of Ukraine with the inclusion in the legal wording of the indictment of the characteristics «committed by a prior conspiracy by a group» or «committed by an organized group.»Based on the study of judicial practice materials, it has been established that the exemption of persons who commit the analyzed crime from serving a sentence is widespread (Article 75 of the Criminal Code of Ukraine), and the imperfection of the sanctions of Article 2401 of the Criminal Code of Ukraine, considerations were expressed regarding their optimization, namely the consolidation in Part 1 of Art. 2401 of the Criminal Code of Ukraine provides for a fine as the non-alternative main punishment, and in Part 2 and Part 3 of this article - alternative punishments in the form of a fine and imprisonment for a certain period.The imperfection of judicial practice related to ensuring the individualization of criminal responsibility for «amber» torts has been demonstrated - the imposition of a fine as the main type of punishment in the minimum amount and failure to take into account the role, nature and degree of participation of each of the accomplices in the commission of a criminal offense.