Особливості клінічного перебігу сучасної скарлатини у дітей Львівської області

Abstract

Упродовж періоду наших спостережень виявлено тенденцію до зростання кількості госпіталізованих у ЛОІКЛ хворих на скарлатину дітей. Серед госпіталізованих переважали діти віком 5–9 років (56,3%). Середньотяжкі форми хвороби розвинулися у 73,4%. Відсутність типового для скарлатини лакунарного або фолікулярного тонзиліту констатовано в 64 (68,1%) хворих. Із-поміж ускладнень, діагностованих у 6,5% дітей, найчастіше спостерігали пневмонію та гнійний лімфаденіт. Привернула увагу зміна етіологічної структури скарлатини – домінування умовно-патогенного α-гемолітичного S. viridans, патогенність якого реалізується здебільшого за наявності певних передумов, зокрема, на тлі зниження опірності організму. У 3,9% дітей скарлатина супроводжувалася клінічними симптомами гепатиту. Оскільки наведений нами клінічний синдром ураження печінки проявлявся чітким короткотривалим цитолітичним синдромом при відсутності мезенхімально-запальної реакції, вважаємо достатньо обґрунтованим пов’язувати типові токсичні ураження печінки з етіологічним початком скарлатини, оскільки клінічна маніфестація його збігається з фазою токсичних проявів основного захворювання. Рідкісність даної клінічної форми скарлатини вказує на необхідності підвищення обізнаності лікарів сімейної медицини та педіатрів стосовно ранньої діагностики та призначення адекватного лікування.

Throughout the period of our monitoring, the tendency toward increase in the number of children with scarlet fever hospitalized to Lviv regional clinical hospital of infectious diseases has been revealed. Among those hospitalized, children aged 5-9 years prevailed (56.3%). Moderate forms of the disease developed in 73.4%. Absence of lacunar or follicular tonsillitis, typical for scarlet fever, was stated in 64 (68.1%) patients. Among complications, diagnosed in 6.5% of children, pneumonia and purulent lymphadenitis were the most common. Changes in etiological structure of scarlet fever attracted attention – domination of conditionally pathogenic α-hemolytic S. viridans, pathogenicity of which is accomplished largely in the presence of certain conditions, in particular, reduction of body resistance. In 3.9% of children, scarlet fever was accompanied by clinical symptoms of hepatitis. Since the aforementioned clinical syndrome of liver damage was manifested by distinct short-term cytolysis syndrome in the absence of mesenchymal inflammatory reaction, we consider it quite expedient to link typical toxic liver damages with etiologic onset of scarlet fever, since its clinical manifestation coincides with the phase of toxic manifestations of the underlying disease. Rare incidence of this clinical form of scarlet fever prompts the necessity of increasing awareness of family doctors and pediatricians about early diagnosis and administration of proper treatment.