Соціально-економічні засади для розвитку автомобільної інфраструктури України з урахуванням транзитних можливостей країни

Abstract

В статті проведений аналіз основних засад та проблем соціально-економічного розвитку та нормативно-правового регулювання автомобільної інфраструктури України. Наведено основні напрямки, визначені державою, для забезпечення розвитку автомобільної інфраструктури та збільшення транзитних можливостей. Розглянуто окремі досягнення щодо покращення транспортної інфраструктури в передвоєнний період. Надано аналіз нормативно-правового регулювання питання розвитку автомобільної інфраструктури. При цьому досліджено законодавство та Національну транспортну стратегію з питань розвитку автомобільної інфраструктури, розширення транзитних можливостей, підвищення якості логістичних та транспортних послуг, задоволення соціальних потреб населення, покращення інвестиційного мікроклімату не лише в транспортній галузі, а і в аграрній, промисловій та інших сферах бізнес-середовища. Також наголошується на тому, що значний вплив на розвиток автомобільної інфраструктури та транзитні можливості України має війна, а тому має особливе значення швидке та ефективне вирішення викликів, проблем та завдань, які поставлені перед державою для забезпечення євроінтеграції, розвитку ринку логістичних послуг, наповнення бюджетів усіх рівнів, задо-волення соціальних потреб населення. Робиться висновок, що потребує подальшого удосконалення Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року у напрямку закріплення конкретних процедур, підстав, порядку і строків проведення реформування електромобільної інфраструктури, з огляду на зростання з кожним роком, незважаючи на воєнний стан, кількості власників екомобілів. Відтак, на підставі аналізу норм правових актів, а також чинного законодавства, державних програм, з огляду на статистичні дані офіційних органів державної влади, сформовано висновки щодо нагальної необхідності підготовки окре-мого документа на державному рівнів стосовно розвитку електромобільної сфери. Для ефективності такого документа, запропоновано взяти за основу досвід сформований на місцях, оскільки програми розвитку електромобільної галузі є в кожному обласному центрі, великих міста України, особливої уваги заслуговує програма столиці, яка враховую міжнародний досвід, й, кожного року змінюється відповідно до потреб власників екомобілів.

The article analyses the main principles and problems of socio-economic development and legal regulation of the automotive infrastructure of Ukraine. The main directions determined by the state to ensure the development of road infrastructure and increase transit opportunities are presented. Some achievements in improving the transport infrastructure in the pre-war period are considered. The author analyses the legal and regulatory framework for the development of road infrastructure. The author examines the legislation and the National Transport Strategy on the development of road infrastructure, expansion of transit opportunities, improvement of the quality of logistics and transport services, satisfaction of social needs of the population, and improvement of the investment climate not only in the transport sector, but also in the agricultural, industrial and other areas of the business environment. It is also noted that the war has had a significant impact on the development of Ukraine’s road infrastructure and transit capabilities, and therefore it is of particular importance to quickly and effectively address the challenges, problems and tasks facing the state to ensure European integration, develop the logistics services market, fill budgets at all levels, and meet the social needs of the population.The author concludes that the National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030 needs to be further improved in the direction of establishing specific procedures, grounds, procedure and timing for reforming the electric vehicle infrastructure, given the growing number of eco-vehicle owners every year, despite the martial law.Therefore, based on the analysis of legal acts, as well as current legislation, government programmes, and statistical data from official government bodies, the author draws conclusions about the urgent need to prepare a separate document at the state level on the development of the electric vehicle sector. To ensure the effectiveness of such a document, it is proposed to take as a basis the experience gained locally, since there are programmes for the development of the electric vehicle industry in every regional centre and major city of Ukraine, with special attention being paid to the programme of the capital, which takes into account international experience and changes every year in accordance with the needs of eco-mobility owners.