Особливості впливу культури на зміст трансформаційних процесів

Abstract

У статті досліджується вектор трансформаційних змін у сфері дизайну політичних інститутів і впровадження нових форм соціально-економічних відносин, які визначається кожною країною в результаті, як правило, консенсусу політичного істеблішменту, а також ефекти гальмування або запізнювання руху за обраною траєкторією, що з’являються як результат впливу культурних особливостей і втілюються в блокувальну дію глибоко вкорінених у суспільній свідомості неформальних інститутів і практик. Незважаючи на удавану вестернізацію суспільства, локальні культурні й ціннісні орієнтири вкорінені в ментальності українців досить глибоко, адже необхідно визнати, що Україна та інші країни, що розвиваються, не мають тривалої традиції функціонування демократії. Це породжує нерозуміння сенсу більшості, як правило, болючих, а тому непопулярних реформ і не сприяє коректній адаптації новопосталих процесів до культурних традицій транзитної країни. Проблема впливу культурних особливостей і національної ментальності населення на результативність трансформаційних змін, що розглядається в статті, з достатньою підставою стає об’єктом дослідження на прикладі незалежної України. Власні пошуки автора статті, основані на застосуванні аналітичних процедур структурно-функціонального аналізу, нормативно-ціннісного підходу, порівняльного, синергетичного, інституційного методів, безпосередньо пов’язані з дослідженням «золотого перетину» між чинною традицією й необхідною трансформацією, що могло б стати новою національною ідеєю в Україні. У статті констатується, що різка та некоректна імплементація трансформаційних змін у законодавство країни, яка демократизується, породжує розрив між формальними й неформальними інститутами. Культурні патерни вимагають одного, впроваджувані інновації змушують до іншого, і цей розлом спричиняє двосторонню деформацію в суспільних процесах. Неформальні інститути втрачають свій адаптаційний потенціал до нових вимог життя, а формальні інститути зменшують інноваційний потенціал – відкочуються назад, до більш звичних форм, тобто регресують.

The proposed article explores the vector of transformational changes in the design of political institutions and the introduction of new forms of socio-economic relations that are determined by each country as a result of, as a rule, the consensus of the political establishment. And also, the effects of slowing down or lagging the movement along the chosen trajectory, which appear as a result of the influence of cultural characteristics and are embodied in the blocking action of deep-rooted in the public consciousness of informal institutions and practices. Despite the seeming westernization of society, local cultural and value orientations are rooted in the mentality of Ukrainians quite deeply, as it must be acknowledged that Ukraine and other developing countries do not have a long tradition of functioning democracy. This creates a misunderstanding of the meaning of most, usually painful, and therefore unpopular reforms, and does not facilitate the correct adaptation of emerging processes to the cultural traditions of the transit country. The problem of influence of cultural peculiarities and national mentality of the population on the effect of transformational changes, which is considered in this article, with sufficient reason becomes the object of research on the example of independent Ukraine. The author's own searches based on the application of analytical procedures of structural and functional analysis, normative- value approach, comparative, synergistic, institutional methods are directly related to the study of the “golden intersection” between the existing tradition and the necessary transformation that could become a new national idea in Ukraine. This article states that the abrupt and incorrect implementation of transformational changes in the legislation of a democratizing country creates a gap between formal and informal institutions. Cultural patterns require one, innovations are forced into the other, and this breach causes two-way deformation in social processes. Informal institutions lose their adaptive potential to new demands of life, and formal institutions reduce their innovative potential – they are reversed, to more familiar forms, that is, regress.