Флуоровмісні 1,2,4-триазоли як перспективні антагоніситчні агенти

Abstract

Стаття описує дослідження антагоністичної активності нових флуоровмісних 1,2,4- триазол-3-тіонів на різних штамах умовно-патогенних мікроорганізмів, включаючи Klebsiella pneumoniae, Serratia ficaria, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus та мікроскопічні гриби Candida albicans. Використано метод сумісного культивування з клінічними ізолятами згаданих мікроорганізмів, кількісно проаналізовано та оцінено чистоту культур за допомогою бактеріоскопії та мікроскопії. Результати показали, що 4-феніл-5-трифлуороетил-1,2,4-триазол-3-тіон та 4-феніл-5- пентафлуороетил-1,2,4-триазол-3-тіон проявили найвищу ефективність у інгібуванні росту Staphylococcus aureus та Serratia ficaria відповідно. Дані сполуки виявилися перспективними антимікробними агентами, що вказує на їх потенційне застосування в різних сценаріях лікування та профілактики інфекцій. Отримані результати дають підставу для подальших досліджень з метою вдосконалення цих сполук, їхньої функціоналізації, пошуку оптимальних структур, доведення високої аантимікробної та фунгіцидної дії, а також кінцевого впровадження в клінічну практику для боротьби з різноманітними патогенними мікроорганізмами та підтримки громадського здоров'я.

The article describes the study of the antagonistic activity of new fluorine-containing 1,2,4- triazole-3-thiones on various strains of opportunistic pathogens, including Klebsiella pneumoniae, Serratia ficaria, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, and microscopic fungi Candida albicans. The method of co-cultivation with clinical isolates of the mentioned microorganisms was used, and the purity of the cultures was quantitatively analyzed and evaluated using bacterioscopy and microscopy. The results showed that 4-phenyl-5-trifluoroethyl-1,2,4-triazole-3-thione and 4-phenyl-5- pentafluoroethyl-1,2,4-triazole-3-thione exhibited the highest efficiency in inhibiting the growth of Staphylococcus aureus and Serratia ficaria, respectively. These compounds turned out to be promising antimicrobial agents, indicating their potential application in various scenarios of treatment and prevention of infections. The obtained results provide a basis for further research aimed at improving these compounds, their functionalization, finding optimal structures, demonstrating high antimicrobial and fungicidal activity, as well as their eventual introduction into clinical practice to combat various pathogenic microorganisms and support public health.