Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/71717
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПриходько, Андрій Володимирович-
dc.date.accessioned2025-03-13T13:15:49Z-
dc.date.available2025-03-13T13:15:49Z-
dc.date.issued2024-05-30-
dc.identifier.citationПриходько А. Динаміка політичного режиму Угорщини: від консолідованої демократії до «гібридності». Науковий журнал «Політикус». 2024. Випуск 3. С. 120–125. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-3.18uk
dc.identifier.issnISSN 2414-9616 (Print) ISSN 2664-6013 (Оnline)-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/71717-
dc.description.abstractУ статті розглядається динаміка політичного режиму у сучасній Угорщині. Вивчено інституційні зміни формату угорського політичного режиму у період після вступу до Європейського Союзу (2004 р.) й до 2023 р. Найбільший демократичний спад в Угор- щині зафіксований після 2010 р., коли прем’єр-міністром було обрано Віктора Орбана, а у країні сформувалась однопартійна більшість (ФІДЕС). Висновки отримано на основі комплексного аналізу сучасних «проблемних» моделей демократії та емпірич- них даних за моніторинговою програмою Nations in Transit від Freedom House. Доведено, що сучасний політичний режим Угорщини можна позначити як «декон- солідована демократія», «ілліберальна демократія» чи «демократія з особливос- тями». Основними проблемами у функціонуванні угорського політичного режиму у внутрішній політиці залишаються непрозора урядова політика, високий рівень корупції та тиск на свободу медіа. У зовнішній політиці Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана демонструє антизахідну риторику, незважаючи на членство у Євро- пейському Союзі та НАТО. Через значні проблеми з дотриманням демократичних стандартів і демократичних процедур в сучасній Угорщині сформувалась специфічна модель перехідного режиму «орбанізм». Визначено, що після вступу до Європейського Союзу у 2004 р. Угорщина щороку втра- чає у показниках демократичності. Демократична деградація угорського режиму роз- містилась на шкалі від стану «консолідованої демократії» до «перехідний/гібридний режим». Угорський режим пройшов три фази трансформації: 1) «режим консолідо- ваної демократії» (2004–2013 рр.) – попередній режим успішно функціонуючої демо- кратії, який зберігся по інерції ще з часів євроатлантичної інтеграції; 2) «напівконсо- лідований демократичний режим» (2014–2018 рр.) – інституційний демократичний режим, але зі суттєвими проблемами у функціонуванні, 3) «перехідний/гібридний режим» (2019–2023 рр.) – транзитивний політичний режим, в якому зберігаються базові демократичні інститути. «Гібридність» політичного режиму Угорщини тісно пов’язана зі внутрішньою популістською політикою урядів Віктора Орбана та анти- західною риторикою на зовнішньополітичній арені.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk
dc.subjectдемократичний транзит, Угорщина, консолідована демократія, гібридний режим, Nations in Transit, Freedom House.uk
dc.titleДинаміка політичного режиму Угорщини: від консолідованої демократії до «гібридності»uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Динаміка політичного режиму Угорщини.pdf318.09 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.